Відмінності між версіями «Лігво»
(Створена сторінка: '''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побра...) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показана одна проміжна версія 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
'''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побрався я до свого лігва. ''Мир. ХРВ. 187. | '''Лігво, -ва, '''''с. ''1) Логовище, логово. ''Знай свиня своє лігв''о. Ном. № 13463. 2) Постель. ''Побрався я до свого лігва. ''Мир. ХРВ. 187. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://slovopedia.org.ua/31/53403/28339.html Фразеологічний словник української мови]=== | ||
| + | *ЛІГВО | ||
| + | (місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога. | ||
| + | *'''лі́гво | ||
| + | іменник середнього роду. | ||
| + | *ЛІГВО | ||
| + | р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище. | ||
| + | *'''ЛІГВО | ||
| + | см. лігвище | ||
| + | |||
| + | ===[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%91%D0%B4%D0%B6%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Академічний тлумачний словник української мови]=== | ||
| + | ЛІГВО, а, сер. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Українські народні казки, легенди.., 1957, 225); Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня, II, 1956, 275); * У порівняннях. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Олесь Донченко, II, 1956, 25); | ||
| + | // перен., розм. Вбоге житло або постеля людини. Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131); * Образно. Шевченко написав свій грізний «Сон», несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літературна газета, 10.III 1961, 4). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:258431.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:DSC00908_fhdr.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:index.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|p03u2BJIvyE}} | ||
| + | |||
[[Категорія:Лі]] | [[Категорія:Лі]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] | ||
Поточна версія на 23:21, 1 грудня 2013
Зміст
Словник Грінченка
Лігво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. Ном. № 13463. 2) Постель. Побрався я до свого лігва. Мир. ХРВ. 187.
Сучасні словники
Фразеологічний словник української мови
- ЛІГВО
(місцеперебування тварин) лігвище, (для плазунів) кубло, (для ведмедя) барліг, барлога.
- лі́гво
іменник середнього роду.
- ЛІГВО
р. кубло; (вовче) вовківня, (ведмеже) барліг, баруля, г. ґавра; лігвище, леговище.
- ЛІГВО
см. лігвище
Академічний тлумачний словник української мови
ЛІГВО, а, сер. Заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина. Збудував він недалеко від змієвого лігва собі кузню та й задумав, як би звести того змія з світу (Українські народні казки, легенди.., 1957, 225); Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня, II, 1956, 275); * У порівняннях. Хатки стояли, заховавшись, як гриби, біля кореня вікового кедра, як лігва хижих звірів (Олесь Донченко, II, 1956, 25); // перен., розм. Вбоге житло або постеля людини. Хутко помостила [Одарка] подушку до стіни, а піл заслала рядниною. Стара не перелізла — перекотилася на те лігво (Панас Мирний, III, 1954, 131); * Образно. Шевченко написав свій грізний «Сон», несучи розплату російському самодержавству, .. в Петербурзі, в самому лігві царської оприччини (Літературна газета, 10.III 1961, 4). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 508.
Ілюстрації
|
|
|
