Відмінності між версіями «Кресало»

Поточна версія на 15:37, 24 жовтня 2020

Кресало, -ла, с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? Курець. А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980 — Т. 6. — С. 86.

КРЕСА́ЛО, а, сер.
Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (Іван Котляревський, I, 1952, 130); Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 301); Мар'ян кладе дрівця у піч, виймає з кишені кресало, кремінь і губку (Михайло Стельмах, I, 1962, 178).

Словник синонімів

КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм.,КРЕСИ́ВО діал.,ОГНИ́ВО заст.Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Левада); Витяг [Чіпка] гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний); Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок); У людну палату увійшло кілька чоловік - в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива, солі (С. Скляренко).

Етимологія

КРЕСА́ТИ

• псл. kresati (krešǫ);
• дальші зв’язки непевні;
• пов’язується (ЭССЯ 12, 124–125) з псл. krasa «краса» і реконструюється давніше значення «створювати, творити»;
• зіставляється (Sławski III 225–227) з kremy (kremene) «кремінь», kremsati і зводиться до іє. *(s)ker- «краяти, відтинати»;
• вважалося (Otrębski LP I 137–138) результатом контамінації слів česati і *kremy;
• спроба пов’язати з гр. κρέκω «б’ю, стукаю», виходячи з припущення про зв’язок з кро́сна «ткацький станок» (Bezzenberger BB 27, 170) непереконлива;
• немає достатніх підстав зближувати також з лит. krósnis «піч», лтс. krāsns «тс.» (Топоров IV 179; Fortunatov BB 3, 67; Bern. І 611; Skok II 190–191) і лит. krešeti, krèšti «запікатися, згортатися» (про молоко) (Matzenauer L F 9, 24–25), як і з ч. klestiti «обрубувати гілля; каструвати», лит. sklempti «різати, тесати, стригти» (Machek ESJČ 300);
• р. (заст. діал.) креса́ть «кресати», бр. краса́ць, крэ́сіць, п. krzesać, ст. krzosać, ч. křésati, слц. kresať, вл. křesać, нл. [kśasaś], схв. кресати, слн. kresáti;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

1. креса́к «рушниця»
2. креса́ло «шматок сталі, яким викрешують вогонь; [ламаний візерунок на глиняному посуді ЯК [креса́чка] «легенька сокира»
3. кре́сево «кресало»
4. креси́во
5. креси́ло «тс.»
6. кресни́ця «крем’яний курок у рушниці»
7. кресь (виг.)
8. крешели́нє «тс.»
9. кріс «тс.»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ

Джерело: Онлайн-бібліотека "Горох"

Ілюстрації