Відмінності між версіями «Пасіка»

Поточна версія на 20:12, 23 жовтня 2020

Пасіка, -ки, ж. Пчельникъ. Хто має пасіку, той має мед. Ном. № 9173. Ум. Пасічка. Божу пасічку певно стереже. Сим. 225.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980 — Т. 6. — С. 86.

ПАСІКА 1, и, жін.
1. Місце, де розставлено вулики з бджолами і розташовано спеціальні будівлі. У кінці садка пасіка; попід деревом стоять вулики, з правого боку — курінь (Панас Мирний, V, 1955, 141); Дуже змінився й батько.. Пропахнув медом та вощиною. Більше на пасіці в шкільному садку й пропадав (Андрій Головко, II, 1957, 409).
2. Розведення бджіл. Особливе значення набирають пасіки з розширенням посівів гречки і багаторічних трав (Колгоспник України, 2, 1966, 80).
3. Відведена на зруб ділянка лісу. При розробленні лісосічного фонду потрібно додержувати таких вимог.. Лісосіки розбивати на пасіки, а останні — на окремі стрічки (Колгоспник України, 1, 1957, 38).

Словник-помічник бджоряра

ПАСІКА — спеціально облаштоване господарство (ферма) для утримання та розведення медоносних бджіл

Етимологія

• псл. pasěka, утворене, очевидно, від дієслова *posěkti «посікти» як назва місця, де вирубано ліс, з подовженням о в префіксі (ō › a), характерним для відіменних утворень;
• р. бр. па́сека, п. pasieka, ч. слц. paseka «лісосіка»;

ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ

1. па́сека «тс.»
2. пасечникова́ти
3. па́сік «рід вулика»
4. па́січисько «місце, де була пасіка»
5. па́січити «чистити, готувати цілину під посів»
6. па́січний
7. па́січник
8. пасічникі́вна
9. пасічникува́ти
10. пасічни́цтво
11. пасічни́цький
12. па́січниця «дружина пасічника»
13. пасічниче́нко
14. па́січничий
15. пасічни́чити
16. па́січничка
17. па́сішник
18. пасішникі́вна
19. пасішникува́ти
20. па́сішниця
21. па́сока «пасіка»
22. па́сочник «пасічник»

ЕТИМОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНИКИ

Джерело: Онлайн-бібліотека "Горох"

Ілюстрації