Відмінності між версіями «Лепетіння»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Лепеті́ння, -ня''''', с. ''Болтовня. Левиц. Пов. 84. Категорія:Ле)
 
 
(не показано 2 проміжні версії ще одного учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Лепеті́ння, -ня''''', с. ''Болтовня. Левиц. Пов. 84.  
 
'''Лепеті́ння, -ня''''', с. ''Болтовня. Левиц. Пов. 84.  
 
[[Категорія:Ле]]
 
[[Категорія:Ле]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
===[https://sum.in.ua/  Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
Те саме, що '''лепетання'''
 +
 +
ЛЕПЕТ'''А'''ННЯ, я, сер. Дія за значенням '''лепетати''' і звуки, утворювані цією дією. ''Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 211); А на оте безпорадне лепетання Наринський мав готову відповідь: — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 388); Літо, моє літо!.. Б ніжності світання листя лепетання, лютиків огні... (Володимир Сосюра, Поезія.., 1961, 20)''. 
 +
 +
* '''[https://sum.in.ua/s/lepetaty лепетати]''', ечу, ечеш, недок.
 +
 +
1. ''перех. і без додатка''. Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). '' — Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954, 211); Щось дитиночка шепоче, щось лепече, наче: ма-ма... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 162);''
 +
 +
//  Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. ''— Я закінчила десятирічку, шукаю роботи.. — лепече Тамара, мов не своїм голосом (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 63);''
 +
 +
//  Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника. ''Ван знову лепетав щось по-китайському і, як дитина, кидався на руках у Пархоменка (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 81)'';
 +
 +
//  Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне. ''Лепече, як той пустий млин (Номис, 1864, № 255); [Феська:] Все мені [Рябина] своїм п'яним язиком таке лепече, що й вимовити встидно! (Іван Франко, IX, 1952, 392);''
 +
 +
//  Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). ''Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка, III, 1952, 581)''.
 +
 +
2. ''неперех., перен.''  Тихо, невиразно звучати, шуміти. ''Погасла зірниця, стемніла блакить, все задрімало, .. поночі тихо журливо лепечуть тополі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 148); Розлігшись, спить під дубом на траві; Під боком річечка лепече (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 59).''
 +
 +
===[https://goroh.pp.ua/ Онлайн-словник "Горох"]===
 +
Лепет'''а'''ння -  іменник, середній рід, 2 відміна, м'яка група
 +
{| class="wikitable"
 +
|-
 +
! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина'''
 +
|-
 +
| Називний || лепетання || -
 +
|-
 +
| Родовий  || лепетання || -
 +
|-
 +
| Давальний || лепетанню || -
 +
|-
 +
| Знахідний || лепетання || -
 +
|-
 +
| Орудний || лепетанням || -
 +
|-
 +
| Місцевий || лепетанню, лепетанні || -
 +
|-
 +
| Кличний || лепетання || -
 +
|-
 +
|}
 +
 +
 +
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва‎]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет української філології, культури і мистецтва‎]]

Поточна версія на 10:19, 19 квітня 2024

Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Те саме, що лепетання

ЛЕПЕТАННЯ, я, сер. Дія за значенням лепетати і звуки, утворювані цією дією. Флора Германівна, усміхаючись з її [дівчинки] докорів і лепетання, любовно пояснювала, чому вона довго не приходила (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 211); А на оте безпорадне лепетання Наринський мав готову відповідь: — Учора на нараді всі ми чекали від вас ділового виступу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 388); Літо, моє літо!.. Б ніжності світання листя лепетання, лютиків огні... (Володимир Сосюра, Поезія.., 1961, 20).

1. перех. і без додатка. Говорити нерозбірливо, неправильно (про дитячу мову). — Не плачте, мамочко! Не плачте! — лепетала вона своїм нетвердим язичком (Панас Мирний, I, 1954, 211); Щось дитиночка шепоче, щось лепече, наче: ма-ма... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 162);

// Говорити невиразно, невпевнено, з трудом підшукуючи слова. — Я закінчила десятирічку, шукаю роботи.. — лепече Тамара, мов не своїм голосом (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 63);

// Говорити мовою, незрозумілою для співбесідника. Ван знову лепетав щось по-китайському і, як дитина, кидався на руках у Пархоменка (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 81);

// Говорити що-небудь несерйозне, нерозумне. Лепече, як той пустий млин (Номис, 1864, № 255); [Феська:] Все мені [Рябина] своїм п'яним язиком таке лепече, що й вимовити встидно! (Іван Франко, IX, 1952, 392);

// Вести легку, несерйозну розмову; балакати (у 1 знач.). Ось біжать дві панночки, лепечуть одна до одної голосно, шпарко (Леся Українка, III, 1952, 581).

2. неперех., перен. Тихо, невиразно звучати, шуміти. Погасла зірниця, стемніла блакить, все задрімало, .. поночі тихо журливо лепечуть тополі (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 148); Розлігшись, спить під дубом на траві; Під боком річечка лепече (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 59).

Онлайн-словник "Горох"

Лепетання - іменник, середній рід, 2 відміна, м'яка група

Відмінок Однина Множина
Називний лепетання -
Родовий лепетання -
Давальний лепетанню -
Знахідний лепетання -
Орудний лепетанням -
Місцевий лепетанню, лепетанні -
Кличний лепетання -
Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Лепетіння&oldid=387583