Відмінності між версіями «Ледащо»
(Створена сторінка: '''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: си...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561. | '''Ледащо, -ща, '''''с. ''1) Лѣнтяй. ''Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. ''Нп. ''Ледащо неробоче. ''Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. ''Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. ''Ном. № 8873. ''Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. ''Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. ''Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? ''Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. ''Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. ''Ном. № 561. | ||
[[Категорія:Ле]] | [[Категорія:Ле]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | '''Тлумачення слова у сучасних словниках''' | ||
| + | |||
| + | '''1.''' '''''Те саме, що ледар.''''' Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' '''''Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно.''''' Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160); | ||
| + | |||
| + | '''''//''''' ''Уживається як лайливе слово.'' Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); | ||
| + | '''''//''''' перен. ''Про непридатну, зіпсовану річ.'' Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Фразеологічний словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | ЛЕДАЩО | ||
| + | |||
| + | '''1.''' '''''Леда́що но́сить (кого)''''', ''фам.'' Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко). | ||
| + | |||
| + | '''2.''' '''''Неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що (кому, чому),''''' ''лайл.'' Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..). | ||
| + | |||
| + | '''3.''' '''''Пусти́тися в леда́що.''''' Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | <gallery> | ||
| + | 9Jh9JmIaj7c.jpg|Ледащо | ||
| + | DGZ10wq9bBI.jpg|Ледащо | ||
| + | </gallery> | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:111131773|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | 1. http://slovopedia.org.ua/ | ||
| + | |||
| + | 2. http://sum.in.ua/ | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Поточна версія на 00:31, 8 грудня 2014
Ледащо, -ща, с. 1) Лѣнтяй. Ой роблю я, роблю, робота ні за що: люде кажуть і говорять: сирота ледащо. Нп. Ледащо неробоче. Котл. Ен. VI. 17. 2) Негодникъ, негодница, безпутный, безпутная. Добрий доброго слова боїться, а ледащо й побою не бюїться. Ном. № 8873. Люде серця не спитають, а скажуть: ледащо. Шевч. 65. Пуститися в ледащо. Сдѣлаться негодникомъ. Чи се і ти пустивсь в ледащо, що хочеш нас, звести ні на що? Котл. Ен. II. 6. 3) О предметахъ: плохой, негодный, дрянной. Зіма! кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що. Ном. № 561.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Те саме, що ледар. Таке ледащо той одинчик, що господи! Ні за що — і за холодну воду не возьметься, а все тільки на печі сидить (Українські народні казки, легенди.., 1957, 101); — Через твою жінку, через оте ледащо та я буду на старість таке лихо терпіти! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 299); — Ледащо! Кобили приборкати нездатний (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137); * Образно. Завзято погейкує хлопець: — ..Мели ногами, старий ледащо, пересувайся! (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 87).
2. Людина, яка поводить себе легковажно, безпутно. Не лай мене, моя мати, Ніколи ні за що, — Полюбила козаченька П'яницю й ледащо (Павло Чубинський, V, 1874, 206); — Вони, мене не знавши, подумають, що я який-небудь ледащо, що тільки зводжу тебе з ума (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 50); Ізогнеться стан високий, Брови полиняють, І незчуєтесь, а люди Сміючись згадають Ваші літа молодії, Та й скажуть — ледащо! (Тарас Шевченко, І, 1963, 160);
// Уживається як лайливе слово. Навкулачках якесь ледащо, взявши в жменю шматок заліза, трохи не проломило йому голови (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 177); Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Леонід Первомайський, II, 1958, 251); // перен. Про непридатну, зіпсовану річ. Зима! Кожуха нема, чоботи ледащо і їсти нема що (Номис, 1864, № 561).
Фразеологічний словник української мови
ЛЕДАЩО
1. Леда́що но́сить (кого), фам. Уживається для вираження незадоволення тим, хто невчасно або довго десь ходить, їздить, перебуває. (Мар’яна:) Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (С. Васильченко).
2. Неха́й (хай, бода́й і т. ін.) леда́що (кому, чому), лайл. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Нехай тобі ледащо! (Укр.. присл..).
3. Пусти́тися в леда́що. Почати робити вчинки, що викликають загальний осуд; уникати праці, вести себе безжутно, легковажно. Батьки, які синів не вчили, .. Кипіли в нефті (нафті) в казанах; Що через їх синки в ледащо Пустилися, пішли в нінащо (І. Котляревський).
Ілюстрації
| x140px | 
|
|
|
