Відмінності між версіями «Ратовище»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 4 проміжні версії цього учасника)
Рядок 36: Рядок 36:
  
  
 +
==Різновиди списів==
  
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Спис|'''Списи в інших культурах''']
 
[https://uk.wikipedia.org/wiki/Спис|'''Списи в інших культурах''']
  
Різновиди списів
 
  
 
'''Європейські'''
 
'''Європейські'''
Рядок 65: Рядок 65:
 
Тризубець — спис з трьома наконечниками;
 
Тризубець — спис з трьома наконечниками;
 
Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор.
 
Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор.
 +
  
 
'''Азійські'''
 
'''Азійські'''
Рядок 81: Рядок 82:
 
Ярі — японський спис
 
Ярі — японський спис
  
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
{{#ev:youtube|uLLv8E2pWdk}} {{#ev:youtube|EzfGLKiIEhU}}
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 +
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Viking-throwing-spear.jpg|x240px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Viking-throwing-spear.jpg|x220px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bogdan hmelnyckyy.jpg|x240px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bogdan hmelnyckyy.jpg|x220px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pravori.jpg|x240px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спис.металевий.jpg|x220px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Держаксписа.jpg|x220px]]
 +
 
 +
 
  
  
==Медіа==
 
{{#ev:youtube|uLLv8E2pWdk}}
 
  
  
  
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]
 
[[Категорія:Слова 2020 року]]

Поточна версія на 21:23, 27 вересня 2020

Ратови́ще, -ща, с. = Ратище.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму.


Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

РА́ТИЩЕ, а, с., заст.

1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296).

2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Тют., Вир, 1964, 282); * У порівн. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Мал., Книга.., 1954, 8).


Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909

Ратище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.


Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.

ра́тище — держак спи́са (див.).


Яка будова ратища?

Яка будова ратища? Дана зброя складається з: Вістря. Воно може мати найрізноманітнішу форму та зроблене з декількох різних матеріалів. Саме по собі вістря є безпосередньо бойовою частиною списа. Втулки — трубки, за допомогою якої ратище та вістря з’єднувалися. Втока — металевого наконечника на протилежному до вістря кінці списа. Втоки бувають різної форми, але самою поширеною були гострі. Вток захищає кінець списа від розщеплення, розпаду та розтріскування. Він дозволяв увіткнути спис у землю догори вістрям. Також він був противагою вістрю й допомагав балансувати спис..


Різновиди списів

Списи в інших культурах


Європейські

Алебарда — гібрид списа та сокири; Альшпіс — короткий спис 1,6-1,8 м з дископодібним обмежником. Уживався у XV—XVI ст.; Бойовий рогач — спис з двома вістрями; Гаста — давньоримський спис; Годентаг — середньовічна зброя: гібрид важкого дрючка зі списом; Еспонтон — спис з фігурним наконечником Дорі — давньогрецький піхотний спис Дротик — легкий метальний спис Копия — середньовічний кавалерійський спис; Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті; Ланцея — спис давньоримської кінноти; Облоговий ніж — короткий спис, ніж на руків'ї; Піка — довгий піхотний спис; Пілум — давньоримський метальний спис; Протазан — спис з фігурним наконечником; Рогатина — довгий спис з довгим, широким наконечником; Рунка (бойові вила) — спис з двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; Сариса — давньомакедонський спис до 7 м у довжину; Спетум — спис з довгим наконечником та двома серпоподібними виступами біля його основи; Сулиця — легкий метальний спис; Тризубець — спис з трьома наконечниками; Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор.


Азійські

Арбір — індонезійська алебарда Данпа — корейський тризубець Дохоко — різновид бронзового списа в стародавній Японії Камаярі — японський спис з серпоподібним лезом (кама) біля основи наконечника Контос — давньоперський спис Кянь — китайський спис Сибат — філіппінський спис Тришула — індійський тризубець Хоко-ярі — японський спис Чжі — китайський спис, гібрид списа з сокирою-кинджалом ґе Чхан — корейський спис понад 2,5 м у довжину. Уживався здебільшого у церемоніальних цілях Ярі — японський спис


Медіа

Ілюстрації

Viking-throwing-spear.jpg Bogdan hmelnyckyy.jpg Спис.металевий.jpg Держаксписа.jpg