Відмінності між версіями «Ратовище»
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
[http://ukrlit.org/slovnyk/ратище#:~:text=РА́ТИЩЕ%2C%20а%2C%20с.%2C,(у%201%20знач.).&text=Багато%20оленів-рогачів%20і%20чорногривих,1951%2C%2010)%3B%20*%20Образно. '''Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.'''] | [http://ukrlit.org/slovnyk/ратище#:~:text=РА́ТИЩЕ%2C%20а%2C%20с.%2C,(у%201%20знач.).&text=Багато%20оленів-рогачів%20і%20чорногривих,1951%2C%2010)%3B%20*%20Образно. '''Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.'''] | ||
| + | |||
ра́тище — держак спи́са (див.). | ра́тище — держак спи́са (див.). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | [https://dovidka.biz.ua/39683-2/ '''Яка будова ратища?'''] | ||
| + | |||
| + | Яка будова ратища? Дана зброя складається з: Вістря. Воно може мати найрізноманітнішу форму та зроблене з декількох різних матеріалів. Саме по собі вістря є безпосередньо бойовою частиною списа. Втулки — трубки, за допомогою якої ратище та вістря з’єднувалися. Втока — металевого наконечника на протилежному до вістря кінці списа. Втоки бувають різної форми, але самою поширеною були гострі. Вток захищає кінець списа від розщеплення, розпаду та розтріскування. Він дозволяв увіткнути спис у землю догори вістрям. Також він був противагою вістрю й допомагав балансувати спис.. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Різновиди списів== | ||
| + | |||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/Спис|'''Списи в інших культурах'''] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Європейські''' | ||
| + | |||
| + | Алебарда — гібрид списа та сокири; | ||
| + | Альшпіс — короткий спис 1,6-1,8 м з дископодібним обмежником. Уживався у XV—XVI ст.; | ||
| + | Бойовий рогач — спис з двома вістрями; | ||
| + | Гаста — давньоримський спис; | ||
| + | Годентаг — середньовічна зброя: гібрид важкого дрючка зі списом; | ||
| + | Еспонтон — спис з фігурним наконечником | ||
| + | Дорі — давньогрецький піхотний спис | ||
| + | Дротик — легкий метальний спис | ||
| + | Копия — середньовічний кавалерійський спис; | ||
| + | Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті; | ||
| + | Ланцея — спис давньоримської кінноти; | ||
| + | Облоговий ніж — короткий спис, ніж на руків'ї; | ||
| + | Піка — довгий піхотний спис; | ||
| + | Пілум — давньоримський метальний спис; | ||
| + | Протазан — спис з фігурним наконечником; | ||
| + | Рогатина — довгий спис з довгим, широким наконечником; | ||
| + | Рунка (бойові вила) — спис з двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; | ||
| + | Сариса — давньомакедонський спис до 7 м у довжину; | ||
| + | Спетум — спис з довгим наконечником та двома серпоподібними виступами біля його основи; | ||
| + | Сулиця — легкий метальний спис; | ||
| + | Тризубець — спис з трьома наконечниками; | ||
| + | Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Азійські''' | ||
| + | |||
| + | Арбір — індонезійська алебарда | ||
| + | Данпа — корейський тризубець | ||
| + | Дохоко — різновид бронзового списа в стародавній Японії | ||
| + | Камаярі — японський спис з серпоподібним лезом (кама) біля основи наконечника | ||
| + | Контос — давньоперський спис | ||
| + | Кянь — китайський спис | ||
| + | Сибат — філіппінський спис | ||
| + | Тришула — індійський тризубець | ||
| + | Хоко-ярі — японський спис | ||
| + | Чжі — китайський спис, гібрид списа з сокирою-кинджалом ґе | ||
| + | Чхан — корейський спис понад 2,5 м у довжину. Уживався здебільшого у церемоніальних цілях | ||
| + | Ярі — японський спис | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|uLLv8E2pWdk}} {{#ev:youtube|EzfGLKiIEhU}} | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Viking-throwing-spear.jpg|x220px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bogdan hmelnyckyy.jpg|x220px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Спис.металевий.jpg|x220px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Держаксписа.jpg|x220px]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2020 року]] | [[Категорія:Слова 2020 року]] | ||
Поточна версія на 21:23, 27 вересня 2020
Ратови́ще, -ща, с. = Ратище.
Сучасні словники
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ратище (ратовище) — у вузькому значенні це держак списа, як правило являє собою дерев'яну палицю, круглу (зрідка овальну, і практично ніколи іншої форми) в перерізі, яка має конусоподібну чи циліндричну форму.
РА́ТИЩЕ, а, с., заст.
1. Древко (у 1 знач.). Хмельницький взяв обома руками ратище, поцілував червоно-синій прапор (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 59); З-за лісу.. виїхали вершники. Передні тримали поскручувані на ратищах корогви (Ле, Наливайко, 1957, 296).
2. Спис. Вже третій день тривали лови. Багато оленів-рогачів і чорногривих турів лягло головами від стріл і ратищ боярських (Фр., VI, 1951, 10); * Образно. Мріють у тремтячому мареві далекі села, наставивши в небо чорні ратища колодязних журавлів (Тют., Вир, 1964, 282); * У порівн. Дзьоби в них, ніби гострі ратища (Мал., Книга.., 1954, 8).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909
Ратище, ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.
ра́тище — держак спи́са (див.).
Яка будова ратища? Дана зброя складається з: Вістря. Воно може мати найрізноманітнішу форму та зроблене з декількох різних матеріалів. Саме по собі вістря є безпосередньо бойовою частиною списа. Втулки — трубки, за допомогою якої ратище та вістря з’єднувалися. Втока — металевого наконечника на протилежному до вістря кінці списа. Втоки бувають різної форми, але самою поширеною були гострі. Вток захищає кінець списа від розщеплення, розпаду та розтріскування. Він дозволяв увіткнути спис у землю догори вістрям. Також він був противагою вістрю й допомагав балансувати спис..
Різновиди списів
Європейські
Алебарда — гібрид списа та сокири; Альшпіс — короткий спис 1,6-1,8 м з дископодібним обмежником. Уживався у XV—XVI ст.; Бойовий рогач — спис з двома вістрями; Гаста — давньоримський спис; Годентаг — середньовічна зброя: гібрид важкого дрючка зі списом; Еспонтон — спис з фігурним наконечником Дорі — давньогрецький піхотний спис Дротик — легкий метальний спис Копия — середньовічний кавалерійський спис; Ксистон — давньогрецький спис, уживаний у кінноті; Ланцея — спис давньоримської кінноти; Облоговий ніж — короткий спис, ніж на руків'ї; Піка — довгий піхотний спис; Пілум — давньоримський метальний спис; Протазан — спис з фігурним наконечником; Рогатина — довгий спис з довгим, широким наконечником; Рунка (бойові вила) — спис з двома додатковими бічними наконечниками, меншими, ніж центральний; Сариса — давньомакедонський спис до 7 м у довжину; Спетум — спис з довгим наконечником та двома серпоподібними виступами біля його основи; Сулиця — легкий метальний спис; Тризубець — спис з трьома наконечниками; Фошар — спис XI—XIV ст. з широким наконечником, який нагадував гвізарму або бойовий багор.
Азійські
Арбір — індонезійська алебарда Данпа — корейський тризубець Дохоко — різновид бронзового списа в стародавній Японії Камаярі — японський спис з серпоподібним лезом (кама) біля основи наконечника Контос — давньоперський спис Кянь — китайський спис Сибат — філіппінський спис Тришула — індійський тризубець Хоко-ярі — японський спис Чжі — китайський спис, гібрид списа з сокирою-кинджалом ґе Чхан — корейський спис понад 2,5 м у довжину. Уживався здебільшого у церемоніальних цілях Ярі — японський спис
Медіа
Ілюстрації
|
|
|
|
