Відмінності між версіями «Ладнати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ладнати, -каю, -єш, '''''гл. ''Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. ''Не все то правда, що на весіллі ...)
 
 
(не показані 6 проміжних версій 2 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
 +
'''Ладна́ти, -на́ю, -єш, '''''гл. ''1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. ''Він з братом ладнає. ''2) Договаривать. ''Пішов майстрів ладнати. ''3) Готовить, приготовлять, снаряжать. ''Ладнайте вози, пора їхати. ''4) Поправлять. ''Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. ''Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. ''Ци мені тую полицю ладнати? ''Гол. III. 163. 6) Улаживать. ''Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. ''Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. ''Як його ладнати чорне з білим? ''8) Прилаживать, уставлять, ставить. ''Митро коні ладнав до ясел. ''Св. Л. 76.
 +
 
'''Ладнати, -каю, -єш, '''''гл. ''Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. ''Не все то правда, що на весіллі ладкають. ''Ном. № 6823.  
 
'''Ладнати, -каю, -єш, '''''гл. ''Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. ''Не все то правда, що на весіллі ладкають. ''Ном. № 6823.  
 
[[Категорія:Ла]]
 
[[Категорія:Ла]]
 +
==Сучасні словники==
 +
===[http://sum.in.ua/s/Ladnaty Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
ЛАДНАТИ, аю, аєш, недок.
 +
1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Словник Грінченка);
 +
//  Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Мирослав Ірчан, I, 1958, 250).
 +
 +
2. перех. Те саме, що лагодити 1. Десь поділись, Загубились Ґудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Олесь Донченко, II, 1956, 256);
 +
//  Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Іван Кочерга, II, 1956, 509).
 +
 +
3. перех. Те саме, що готувати 1; лагодити (у 3 знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла — ладнають у бій (Кость Герасименко, Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 109).
 +
 +
4. перех., розм. Те саме, що робити 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 119).
 +
 +
5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь.Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 67); Мася мовчки їла, Митро коні ладнав до ясел (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Іван Кочерга, II, 1956, 73).
 +
 +
6. перех., розм. Те саме, що шикувати. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 86).
 +
 +
7. перех. Те саме, що налагоджувати; настроювати (у 1 знач.).  * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Максим Рильський, I, 1956, 80).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.
 +
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
 +
1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Сл. Гр.); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Ірчан, І, 1958, 250).
 +
 +
2. перех. Те саме, що ла́годити 1. Десь поділись, Загубились Гудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Донч., II, 1956, 256); // Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Досв., Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Коч., II, 1956, 509).
 +
 +
3. перех. Те саме, що готува́ти 1; лагодити (у З знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Н.-Лев., II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла-ладнають у бій (Гер., Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Ле, Ю. Кудря, 1956, 109).
 +
 +
4. перех., розм. Те саме, що роби́ти 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Нагн., Пісня.., 1949, 119).
 +
 +
5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь. Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Забіла, Одна сім’я, 1950, 67); Мася мовчки їла. Митро коні ладнав до ясел (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Скл., Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Коч., II, 1956, 73).
 +
 +
6. перех., розм. Те саме, що шикува́ти. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати(Панч, О. Пархом., 1939, 86).
 +
 +
7. перех. Те саме, що налаго́джувати; настроювати (у 1 знач.). * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рильський, І, 1956, 80).
 +
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 434.
 +
 +
Ладнати, каю, єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають.Ном. № 6823.
 +
Ладнати, на́ю, єш, гл.
 +
1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає.
 +
2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати.
 +
3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати.
 +
4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки.Г. Барв. 127.
 +
5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163.
 +
6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290.
 +
7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим?
 +
8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 340.
 +
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua/35/53403/107757.html Орфографічний словник української мови ]===
 +
 +
ЛАДНАТИ
 +
 +
ладна́ти
 +
дієслово недоконаного виду
 +
 +
===[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/76676 Культурологічний словник]===
 +
 +
ладнатися это:
 +
Толкование Перевод
 +
ладнатися
 +
-а́юся, -а́єшся, недок.
 +
1) до чого, куди, з інфін. Те саме, що готуватися 1).
 +
2) тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1).
 +
3) до кого, під що. Те саме, що підладжуватися 1).
 +
4) розм. Те саме, що шикуватися.
 +
5) Пас. до ладнати 2-7).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ладнати.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ладнати1.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Див. також==
 +
===[http://m.wol.jw.org/uk/wol/d/r15/lp-k/1102011126]===
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2016 року]]

Поточна версія на 22:20, 6 грудня 2016

Ладна́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки. Г. Барв. 127.5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76.

Ладнати, -каю, -єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають. Ном. № 6823.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛАДНАТИ, аю, аєш, недок. 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Словник Грінченка); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Мирослав Ірчан, I, 1958, 250).

2. перех. Те саме, що лагодити 1. Десь поділись, Загубились Ґудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Олесь Донченко, II, 1956, 256); // Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Іван Кочерга, II, 1956, 509).

3. перех. Те саме, що готувати 1; лагодити (у 3 знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла — ладнають у бій (Кость Герасименко, Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 109).

4. перех., розм. Те саме, що робити 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949, 119).

5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь.Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 67); Мася мовчки їла, Митро коні ладнав до ясел (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Іван Кочерга, II, 1956, 73).

6. перех., розм. Те саме, що шикувати. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 86).

7. перех. Те саме, що налагоджувати; настроювати (у 1 знач.). * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Максим Рильський, I, 1956, 80). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 434.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛАДНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. з ким, неперех. Жити в мирі, злагоді. Він з братом ладнає (Сл. Гр.); // Знаходити шляхи до злагоди, примирення; порозуміватися. [Мекдугел:] Негайно їдьте до Геррісона. Ви найшли того йолопа, ви й ладнайте з ним (Ірчан, І, 1958, 250).

2. перех. Те саме, що ла́годити 1. Десь поділись, Загубились Гудзики на комірці. Став ладнати, Пришивати — Зшив [Неумійко] з сорочкою штанці (Бойко, Ростіть.., 1959, 103); Дівчата з високо підтиканими спідницями, з заступами в руках стоять у нафтовому рові. Вони ладнають рівчак (Донч., II, 1956, 256); // Приводити в лад, у порядок. Валка підходила до міста. Погоничі ладнали на віслючках вантаж (Досв., Гюлле, 1961, 110); Молода, гарненька дівчина Жура чепуриться перед великим дзеркалом, ладнає зачіску (Коч., II, 1956, 509).

3. перех. Те саме, що готува́ти 1; лагодити (у З знач.). Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати вози з рублями для возовиці (Н.-Лев., II, 1956, 275); Хлопці чистять сідла-ладнають у бій (Гер., Поезії, 1950, 113); У великій хаті, стомлена щоденною працею, Параска ладнала вечерю поважним гостям (Ле, Ю. Кудря, 1956, 109).

4. перех., розм. Те саме, що роби́ти 2; виготовляти. Ми мали Дніпро форсувати. Сапери ладнали плоти (Нагн., Пісня.., 1949, 119).

5. перех. Припасовувати, прикріплювати до чого-небудь; установлювати десь. Дітлахи ладнають сітку, щоб чорних крабів наловить (Забіла, Одна сім’я, 1950, 67); Мася мовчки їла. Митро коні ладнав до ясел (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); Ант.. одіклав набік комишину, до якої готувався ладнати залізце (Скл., Святослав, 1959, 9); Двоє фізкультурників вносять маленький столик і стілець і ладнають їх біля брами (Коч., II, 1956, 73).

6. перех., розм. Те саме, що шикува́ти. Гурт бійців збільшувався, і старий робітник почав їх ладнати(Панч, О. Пархом., 1939, 86).

7. перех. Те саме, що налаго́джувати; настроювати (у 1 знач.). * Образно. Може, здалося — снилось мені, Що птахи в небі ладнають струни (Гірник, Сонце.., 1958, 55); Бичуючи брехню, розпусту і пороки. Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рильський, І, 1956, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 434. 

Ладнати, каю, єш, гл. Пѣть свадебныя пѣсни. Вх. Зн. 31. Не все то правда, що на весіллі ладкають.Ном. № 6823.

Ладнати, на́ю, єш, гл. 1) Ладить, жить въ мирѣ, въ согласіи. Він з братом ладнає. 2) Договаривать. Пішов майстрів ладнати. 3) Готовить, приготовлять, снаряжать. Ладнайте вози, пора їхати. 4) Поправлять. Діти розмовляли спокійно проміж себе, часом ладнаючи Галі або одна одній квітки.Г. Барв. 127. 5) Исправлять, починять. Ци мені тую полицю ладнати? Гол. III. 163. 6) Улаживать. Поки в Солодьках ладнали діло проти Тимохи, в Кам’янці друге склалось. Св. Л. 290. 7) Соглашать, примирять. Як його ладнати чорне з білим? 8) Прилаживать, уставлять, ставить. Митро коні ладнав до ясел. Св. Л. 76. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 340.


Орфографічний словник української мови

ЛАДНАТИ

ладна́ти дієслово недоконаного виду

[ http://ukrainian_explanatory.academic.ru/76676 Культурологічний словник]

ладнатися это: Толкование Перевод ладнатися -а́юся, -а́єшся, недок. 1) до чого, куди, з інфін. Те саме, що готуватися 1). 2) тільки 3 ос., розм. Те саме, що ладитися 1). 3) до кого, під що. Те саме, що підладжуватися 1). 4) розм. Те саме, що шикуватися. 5) Пас. до ладнати 2-7).

Ілюстрації

Ладнати.jpg Ладнати1.jpg

Див. також

[1]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Ладнати&oldid=163628