Відмінності між версіями «Ладитися»
(Створена сторінка: '''Ладитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) = '''Лагодитися 1. '''''Умірать ладься. ''Ном. № 10128. ''Став па...) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій 4 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | [[Файл:Dosyagnennya-mety-v-12-krokiv|міні]] | ||
'''Ладитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) = '''Лагодитися 1. '''''Умірать ладься. ''Ном. № 10128. ''Став пан у дорогу ладитись. ''МВ. І. 46. 2) = '''Лагодитися 2. '''3) ''безл. ''Спориться. ''Як не ладиться, то й у печі не гориться. ''Ном. № 1700. | '''Ладитися, -джуся, -дишся, '''''гл. ''1) = '''Лагодитися 1. '''''Умірать ладься. ''Ном. № 10128. ''Став пан у дорогу ладитись. ''МВ. І. 46. 2) = '''Лагодитися 2. '''3) ''безл. ''Спориться. ''Як не ладиться, то й у печі не гориться. ''Ном. № 1700. | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ЛАДИТИСЯ, джуся, дишся, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; удаватися. Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (Степан Васильченко, I, 1959, 101); Розмова в них не ладилась, Казимир щось не договорював (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 23); Після весілля в Глущуків почало не ладитись життя (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); | ||
| + | // безос., з чим і без додатка. Як не ладиться, то й у пені не гориться (Номис, 1864, № 1700); Зі спектаклем, вже зовсім готовим, щось не ладилось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Добре мені стало жити на білому світі. І на роботі ладиться.., і дома просто-таки рай (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 4); | ||
| + | // Бути злагодженим, гармонійним (про спів, гру). Мусадзе слухняно заграв. І хоч співали вони стократ гірше, ніж звичайно, проте тепер пісня вже ладилася (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 131). | ||
| + | |||
| + | 2. до чого, на що, куди і без додатка, розм. Те саме, що готуватися 1; лагодитися (у 1 знач.). Але поки монголи радились і ладились до ударного приступу, Максим також не дрімав (Іван Франко, VI, 1951, 82); Ладяться козаки в дорогу; Семен з ними (Марко Вовчок, I, 1955, 91); | ||
| + | // з інфін. Мати намір що-небудь зробити. Вуздечка роздирала йому [коневі] губи, і він ладився стати дибки під залізною рукою свого господаря (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1957, 17). | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Dosyagnennya-mety-v-12-krokiv|міні]] | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | [[Файл:Http://garmonya.in.ua/wp-content/uploads/2016/01/dosyagnennya-mety-v-12-krokiv.jpg|міні]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
Поточна версія на 19:40, 4 жовтня 2018
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = Лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = Лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ЛАДИТИСЯ, джуся, дишся, недок.
1. тільки 3 ос. Іти успішно, вдало; удаватися. Без учителя чогось діло не ладилось, і співи скоро спинилися (Степан Васильченко, I, 1959, 101); Розмова в них не ладилась, Казимир щось не договорював (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 23); Після весілля в Глущуків почало не ладитись життя (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71); // безос., з чим і без додатка. Як не ладиться, то й у пені не гориться (Номис, 1864, № 1700); Зі спектаклем, вже зовсім готовим, щось не ладилось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 136); Добре мені стало жити на білому світі. І на роботі ладиться.., і дома просто-таки рай (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 4); // Бути злагодженим, гармонійним (про спів, гру). Мусадзе слухняно заграв. І хоч співали вони стократ гірше, ніж звичайно, проте тепер пісня вже ладилася (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 131).
2. до чого, на що, куди і без додатка, розм. Те саме, що готуватися 1; лагодитися (у 1 знач.). Але поки монголи радились і ладились до ударного приступу, Максим також не дрімав (Іван Франко, VI, 1951, 82); Ладяться козаки в дорогу; Семен з ними (Марко Вовчок, I, 1955, 91); // з інфін. Мати намір що-небудь зробити. Вуздечка роздирала йому [коневі] губи, і він ладився стати дибки під залізною рукою свого господаря (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1957, 17).
Ілюстрації
|
|
|
|
