Відмінності між версіями «Лавровий»
(Створена сторінка: '''Лавровий, -а, -е. '''Лавровый. Желех. Категорія:Ла) |
|||
(не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Лавровий, -а, -е. '''Лавровый. Желех. | '''Лавровий, -а, -е. '''Лавровый. Желех. | ||
[[Категорія:Ла]] | [[Категорія:Ла]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | ЛА́ВРО́ВИЙ, а, е. | ||
+ | |||
+ | 1. Прикм. до лавр 1. Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Натан Рибак, Час, 1960, 11); В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Остап Вишня, I, 1956, 197); | ||
+ | |||
+ | // Власт. лавру. Лаврові пахощі; | ||
+ | |||
+ | // Зробл. з гілок, листя лавра. На скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє (Леся Українка, I, 1951, 8). | ||
+ | |||
+ | '''Лавровий лист''' — висушене листя лавра, що його вживають як приправу до страви. Пахне лимоном, хурмою, чаєм і лавровим листом (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238). | ||
+ | |||
+ | Лавровий вінок (вінець) — вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 186); — Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Леся Українка, I, 1951, 348). | ||
+ | |||
+ | 2. у знач. ім. лаврові, вих, мн. Родина південних вічнозелених рослин, до яких належать лавр, камфорове дерево тощо. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лавр.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лавр1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лавр2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лавр3.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|v1eMcdUs624}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/lavrovyj | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 13:23, 21 листопада 2018
Лавровий, -а, -е. Лавровый. Желех.
Зміст
Сучасні словники
ЛА́ВРО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до лавр 1. Відвівши очі од вікон, Нерчин глянув перед собою на рівну, густу громаду лаврових кущів (Натан Рибак, Час, 1960, 11); В прекраснім лавровім гаю він [цар] побачив два трони (Остап Вишня, I, 1956, 197);
// Власт. лавру. Лаврові пахощі;
// Зробл. з гілок, листя лавра. На скелі Хороша дівчина сидить, В лавровім вінку вона сяє (Леся Українка, I, 1951, 8).
Лавровий лист — висушене листя лавра, що його вживають як приправу до страви. Пахне лимоном, хурмою, чаєм і лавровим листом (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 238).
Лавровий вінок (вінець) — вінок із листя та гілок лавра як символ перемоги, тріумфу тощо. Дві могутні постаті держали сплетені лаврові вінки двох союзних армій (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 186); — Мені чоло сьогодні квітчає Сей почесний лавровий вінець (Леся Українка, I, 1951, 348).
2. у знач. ім. лаврові, вих, мн. Родина південних вічнозелених рослин, до яких належать лавр, камфорове дерево тощо.