Відмінності між версіями «Кутя»
(Створена сторінка: '''Кутя́, -ті, '''''ж. ''Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества...) |
|||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кутя́, -ті, '''''ж. ''Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. ''Кутя на покуті, узварі, на базарь''. Ном. № 343. '''Кутя багата'''. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. '''Кутя голо́дна'''. Канунъ Крещенія. '''Передати куті меду'''. Пересолить (иносказ.). | '''Кутя́, -ті, '''''ж. ''Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. ''Кутя на покуті, узварі, на базарь''. Ном. № 343. '''Кутя багата'''. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. '''Кутя голо́дна'''. Канунъ Крещенія. '''Передати куті меду'''. Пересолить (иносказ.). | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [http://sum.in.ua/s/kutja'''Кутя'''], '''Академічний тлумачний словник ''' | ||
+ | |||
+ | 1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Іван Франко, VIII, 1952, 100); — Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 334). | ||
+ | Багата кутя — переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Голодна кутя — переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154). | ||
+ | Передавати (передати) куті меду — переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський, III, 1961, 172). | ||
+ | |||
+ | 2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25). | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/29/53402/14343.html'''Кутя'''], '''Універсальний словник-енциклопедія''' | ||
+ | |||
+ | обрядова страва сх. слов'ян, румунів, греків та ін., що готується з пшеничних, ячмінних та ін. зерен, до яких додають мед, солодку підливу, родзинки, горіхи тощо; відома з дохристиянських часів. Українці споживають т.зв. багату к. напередодні Різдва, на святвечір, та голодну к. - у переддень Богоявлення, Водохрещі. | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/35/53402/107384.html'''Кутя'''], '''Орфографічний словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | ''іменник жіночого роду '' | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/43/53402/294088.html'''Кутя'''], '''Словник церковно-обрядової термінології''' | ||
+ | |||
+ | Те саме, що коливо | ||
+ | |||
+ | [http://slovopedia.org.ua/49/53402/358438.html'''Кутя'''], '''Фразеологічний словник української мови''' | ||
+ | |||
+ | додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий (о. Артемій), а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький). | ||
+ | |||
+ | ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький). | ||
+ | |||
+ | передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва). | ||
+ | |||
+ | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Кутя'''], '''Синонімія''' | ||
+ | |||
+ | КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ ''етн.'' (обрядова страва); КО́ЛИВО ''церк.'' (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н ''діал.,'' ГО́ЙДАНКА ''заст.'' (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). ''Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша'' (Остап Вишня); ''Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали'' (І. Котляревський); ''По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи'' (І. Франко); ''На вікні стояло коливо - кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі'' (О. Донченко); ''Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу'' (І. Нечуй-Левицький); ''Іван узяв ложку, набрав токану'' (з газети). | ||
+ | |||
+ | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/dictua.aspx'''Кутя'''], '''Словозміна''' | ||
+ | {| class="wikitable" | ||
+ | |- | ||
+ | ! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина''' | ||
+ | |- | ||
+ | | Називний || кутя́ || куті́ | ||
+ | |- | ||
+ | | Родовий || куті́ || куте́й | ||
+ | |- | ||
+ | | Давальний || куті́ || кутя́м | ||
+ | |- | ||
+ | | Знахідний || кутю́ || куті́ | ||
+ | |- | ||
+ | | Орудний || куте́ю || кутя́ми | ||
+ | |- | ||
+ | | Місцевий || на/у куті́ || на/у кутя́х | ||
+ | |- | ||
+ | | Кличний || куте́* || куті́* | ||
+ | |||
+ | |} | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кутя 1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кутя 2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кутя 3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кутя 4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|Mobh1c2fEA4}} | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%82%D1%8F'''Кутя'''], '''Матеріал з Вікіпедії''' | ||
+ | |||
+ | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D1%83%D1%82%D1%8F/'''Кутя'''], '''Голодна кутя''' | ||
+ | |||
+ | [http://svdh.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=200:2012-01-02-18-13-15&catid=14:2011-09-09-06-26-08&Itemid=9'''Кутя'''], '''Історія куті''' | ||
+ | |||
+ | [http://ditky.in.ua/sviato/2010-12-25-01-56-17/727-kutia.html'''Кутя'''], '''Легенда про кутю''' | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] |
Поточна версія на 23:02, 22 грудня 2013
Кутя́, -ті, ж. Обрядовая каша изъ ячменныхъ или пшеничныхъ зеренъ наканунѣ Рождества Христова и Крещенія. Чуб. VII. 441. Кутя на покуті, узварі, на базарь. Ном. № 343. Кутя багата. Канунъ Рождества, сочельникъ. Сим. 145. Кутя голо́дна. Канунъ Крещенія. Передати куті меду. Пересолить (иносказ.).
Сучасні словники
Кутя, Академічний тлумачний словник
1. Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні різдва чи водохреща. Стоїть кутя на покуті, А в запічку діти (Тарас Шевченко, I, 1951, 365); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (Іван Франко, VIII, 1952, 100); — Завтра кутя. І все в нас буде, як на батьківщині: і кутя, і узвар, і сіно постелимо за звичаєм... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 334). Багата кутя — переддень різдва; святий вечір. Батько подарував Лаврінові ту грушу на багату кутю тоді, як Лаврін чхнув за вечерею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Голодна кутя — переддень водохреща. [Павло:] Сьогодні ж святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на голодну кутю, а це багатий вечір (Карпенко-Карий, II, 1960, 154). Передавати (передати) куті меду — переборщити. Одного разу два такі знавці Передали куті, як кажуть, меду — І от зайшла в них жвава суперечка (Максим Рильський, III, 1961, 172).
2. Те саме, що коливо. На проводи наносять сюди на гроби чимало чого: чи куті, чи буханців, чи крашанок (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 114); Поминальної куті з торішньої пшениці дві мисочки наварив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 25).
Кутя, Універсальний словник-енциклопедія
обрядова страва сх. слов'ян, румунів, греків та ін., що готується з пшеничних, ячмінних та ін. зерен, до яких додають мед, солодку підливу, родзинки, горіхи тощо; відома з дохристиянських часів. Українці споживають т.зв. багату к. напередодні Різдва, на святвечір, та голодну к. - у переддень Богоявлення, Водохрещі.
Кутя, Орфографічний словник української мови
іменник жіночого роду
Кутя, Словник церковно-обрядової термінології
Те саме, що коливо
Кутя, Фразеологічний словник української мови
додава́ти / дода́ти куті́ ме́ду. Підсилювати якесь враження, навмисно підбурювати кого-небудь. — А здирливий (о. Артемій), а запопадний, крий Боже! І до княгині підскочить, і до пана підплигне! — додавав писар куті меду (І. Нечуй-Левицький).
ні мед ні кутя́ кому і без додатка. Тяжко, погано і т. ін. комусь. — Дядька під корінь війна підрубала. А коли підрубала, значить, селянське господарство, то тут тобі й робочому ні мед ні кутя, і тим, що пишуть ото та на рахівницях клацають (Ю. Збанацький).
передава́ти / переда́ти куті́ ме́ду. Перевищувати норму, міру в чому-небудь або перебільшувати що-небудь. Кожен (козак) говорив відверто, як дужий владар, сміявся щіросердечно, залицявся і підморгував на очах всього .. панства, але ж ніколи не передаючи куті меду, ставлячи самому собі межу, за яку годі переступати (М. Лазорський); Лукавий бісик під’юджує мене на пошуки нових важелів піднесення боєготовності особового складу, але я рішуче відганяю його далі, щоб не передати куті меду (М. Ю. Тарновський); Узяв (Микита Павлович) у руки шматки пружини і почав розглядати блискучу на зламах сталь. Гартом не догодили, передали куті меду. Пружина має бути трохи м’якшою (П. Інгульський); Віктор згадав пророцтво інститутського професора. В дечому має рацію Яків Степанович, хоча, звичайно, передав тоді куті меду (В. Гужва).
Кутя, Синонімія
КА́ША (густа страва з крупів, пшона, рису тощо); КУЛІ́Ш (рідка, перев. пшоняна страва); КУТЯ́ етн. (обрядова страва); КО́ЛИВО церк. (поминальна страва з пшениці, рису тощо); МАМАЛИ́ГА, ТОКА́Н діал., ГО́ЙДАНКА заст. (з кукурудзяного борошна); ЛЕМІ́ШКА (перев. з гречаного борошна). Як відомо, сама себе хвалить тільки гречана каша (Остап Вишня); Тут з салом галушки лигали, Лемішку і куліш глитали (І. Котляревський); По селі, по якій годині тиші, коли йшла рокова, церемоніальна вечеря з примівками і обрядами по старому звичаю, з дідухом і кутею, почалися веселі колядкові співи (І. Франко); На вікні стояло коливо - кутя і підсолоджена вода для Олофірової душі (О. Донченко); Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); Іван узяв ложку, набрав токану (з газети).
Кутя, Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | кутя́ | куті́ |
Родовий | куті́ | куте́й |
Давальний | куті́ | кутя́м |
Знахідний | кутю́ | куті́ |
Орудний | куте́ю | кутя́ми |
Місцевий | на/у куті́ | на/у кутя́х |
Кличний | куте́* | куті́* |
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Кутя, Матеріал з Вікіпедії
Кутя, Голодна кутя
Кутя, Історія куті
Кутя, Легенда про кутю