Відмінності між версіями «Убуватися»
(→Див. також) |
|||
| (не показано 7 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ВБУВАТИСЯ (УБУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВБУТИСЯ (УБУТИСЯ), вбуюся, вбуєшся, док., розм. Те саме, що взуватися. Вона схопилася, швиденько вбулася й вибігла з землянки (Борис Грінченко, I, 1963, 387). | ||
| + | |||
| + | ВЗУВАТИСЯ (УЗУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВЗУТИСЯ (УЗУТИСЯ), взуюся, взуєшся, док. | ||
| + | 1. Надівати собі на ноги взуття. Ой вставав бурлак, не вмивався, Не мав чобіт, не взувався (Іван Франко, XIII, 1954, 38); Він взувся у легенькі балетки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137). | ||
| + | ♦ Не в ті взутися — мати великі претензії, братися за що-небудь без достатніх підстав. [Олекса:] Ач, стара собака [старшина]! Чого заманулось? Молодої дівчини, та ще й найкращої! Думав, як бідна, то й поквапиться. Не в ті взувся! (Карпенко-Карий, I, 1960, 62). | ||
| + | |||
| + | 2. Забезпечувати себе взуттям. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Леся Українка, IV, 1954, 218). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зобуватися.jpg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Убуватися1.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Убуватися2.jpg]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|wMW6FSGH4Dc}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | [https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Убуватися - тлумачення, орфографія, правопис] | ||
| + | |||
| + | [http://velo.uzhgorod.ua/viewtopic.php?f=6&t=606#.XegM4ZP7SUk Як взуватися взимку] | ||
| + | |||
| + | [https://osoblyva.com/chomu-narechenij-ne-mozhna-vzuvaty-bosonizhky-a-vesilni-tufli-mayut-buty-ponosheni/ Чому нареченій не можна взувати босоніжки, а весільні туфлі мають бути поношені?] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 19:01, 5 грудня 2019
Убува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити не вдягався, нема чобіт не вбувався. Нп. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВБУВАТИСЯ (УБУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВБУТИСЯ (УБУТИСЯ), вбуюся, вбуєшся, док., розм. Те саме, що взуватися. Вона схопилася, швиденько вбулася й вибігла з землянки (Борис Грінченко, I, 1963, 387).
ВЗУВАТИСЯ (УЗУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВЗУТИСЯ (УЗУТИСЯ), взуюся, взуєшся, док. 1. Надівати собі на ноги взуття. Ой вставав бурлак, не вмивався, Не мав чобіт, не взувався (Іван Франко, XIII, 1954, 38); Він взувся у легенькі балетки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137). ♦ Не в ті взутися — мати великі претензії, братися за що-небудь без достатніх підстав. [Олекса:] Ач, стара собака [старшина]! Чого заманулось? Молодої дівчини, та ще й найкращої! Думав, як бідна, то й поквапиться. Не в ті взувся! (Карпенко-Карий, I, 1960, 62).
2. Забезпечувати себе взуттям. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Леся Українка, IV, 1954, 218).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Убуватися - тлумачення, орфографія, правопис
Чому нареченій не можна взувати босоніжки, а весільні туфлі мають бути поношені?
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979.
