Відмінності між версіями «Мутний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мутний1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мутний1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мутний2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мутний3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:мутний4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 23:27, 1 грудня 2019
Мутни́й, -а́, -е́. Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУТНИ́Й, а, е, розм.
1. Те саме, що каламутний. Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 148).
2. Який утратив блиск, прозорість; тьмяний. Тихо стало в хаті. Місяць несміло, блідо проглядає крізь мутні шибки (Іван Франко, I, 1955, 65).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 832.
