Відмінності між версіями «Муркотати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''Мурлыкать. ''Бач, як кіт муркотить. ''
 
'''Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, '''''гл. ''Мурлыкать. ''Бач, як кіт муркотить. ''
 
[[Категорія:Му]]
 
[[Категорія:Му]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
1. неперех. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю, і почне мені вчуватись, що нібито котик муркоче під самісіньким вухом (Марко Кропивницький, II, 1958, 226); На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437);  * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).
 +
 +
2. перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1. — Ну, що, сину? — спитав батько. Густав не відповідав, муркотячи під носом цифри, котрі то додавав, то відтягав (Іван Франко, III, 1950, 76); Господи! краще з тобою В темних сидіти шинках, Ніж муркотіти без тебе Всі молитви в вівтарях (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 229); Старий іде, посмоктуючи цигарку, муркочучи дідівську пісню (Юрій Яновський, IV, 1959, 259).
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:муркотати1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:муркотати2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:муркотати3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:муркотати4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|Uf_kFSONDCg}}
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.
 +
 +
http://sum.in.ua/p/4/829/2
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 +
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 00:10, 2 грудня 2019

Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. неперех. Безперестанно видавати звуки «мур-мур» (про котів та інших котячих). [Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю, і почне мені вчуватись, що нібито котик муркоче під самісіньким вухом (Марко Кропивницький, II, 1958, 226); На лаві солодко муркотів кіт (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 437); * Образно. Заспокоєне після цілоденної колотнечі місто стиха муркоче, мов левиця коло своїх малят у барлозі (Петро Колесник, Терен.., 1959, 246).

2. перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1. — Ну, що, сину? — спитав батько. Густав не відповідав, муркотячи під носом цифри, котрі то додавав, то відтягав (Іван Франко, III, 1950, 76); Господи! краще з тобою В темних сидіти шинках, Ніж муркотіти без тебе Всі молитви в вівтарях (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 229); Старий іде, посмоктуючи цигарку, муркочучи дідівську пісню (Юрій Яновський, IV, 1959, 259).

Ілюстрації

Муркотати1.jpg Муркотати2.jpg Муркотати3.jpg Муркотати4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 829.

http://sum.in.ua/p/4/829/2

Зовнішні посилання