Відмінності між версіями «Кукобити»
(Створена сторінка: '''Куко́бити, -блю, -биш, '''''гл. ''1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — '''кого́''...) |
(→Медіа) |
||
| (не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Куко́бити, -блю, -биш, '''''гл. ''1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — '''кого́'''. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. ''Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити''Г. Барв. 247. | '''Куко́бити, -блю, -биш, '''''гл. ''1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — '''кого́'''. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. ''Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити''Г. Барв. 247. | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | КУКО́БИТИ «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати» | ||
| + | не зовсім ясне; | ||
| + | можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»; | ||
| + | пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»; | ||
| + | |||
| + | КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. кукоблять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 247). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Selo-Gontivka-07.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|RIW16wesDs8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|vVuHVDk6bFs}} | ||
| + | {{#ev:youtube|0lb6JOaYgLM}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 23:24, 14 квітня 2023
Куко́бити, -блю, -биш, гл. 1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто. 2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобитиГ. Барв. 247.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КУКО́БИТИ «збирати, набувати; влаштовувати; піклуватися, доглядати, плекати» не зовсім ясне; можливо, первісною є форма [куку́блитися], що могла бути утворена за допомогою префікса ку- (ко-) від кубло́ «гніздо; лігво» (пор. кубли́тися «гніздитися», п. ст. kębłać (kąbłać) «пестити, плекати»; пов’язується також (ЭССЯ 13, 90–91) з псл. kuka (kukъ) «гак»;
КУКО́БИТИ, блю, биш; мн. кукоблять; недок., перех., діал. Доглядати. Зовсім знемігся [батько] на силах; не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 247).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 387.
Ілюстрації
|
|
|
|
