Відмінності між версіями «Кужівник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кужівни́к, -ка, '''''м. ''См. '''Кужівка. '''Шух. І. 148. Категорія:Ку) |
|||
| (не показані 6 проміжних версій ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Кужівни́к, -ка, '''''м. ''См. '''Кужівка. '''Шух. І. 148. | '''Кужівни́к, -ка, '''''м. ''См. '''Кужівка. '''Шух. І. 148. | ||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Словник.ua. Портал української мови та культури''' [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0] | ||
| + | |||
| + | '''''КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж.''''' Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248). | ||
| + | |||
| + | '''''Кужівка, -ки, ж.''''' Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.м [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0] | ||
| + | |||
| + | '''Горох''' [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0] | ||
| + | |||
| + | '''''КУЖІ́ВКА , КУЖІ́ЛКА, и, ж.''''' | ||
| + | Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. | ||
| + | |||
| + | Приклади: | ||
| + | * Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка. (з народної пісні) | ||
| + | |||
| + | * Нижню частину кужілки вкладають у спеціально висвердлений отвір у лавці, на якій сидить пряля. (І. Франко) | ||
| + | |||
| + | * Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка) | ||
| + | |||
| + | * Коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, – звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці. (О. Забужко) | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Дівчина. 12.04.2024.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кужівка. 12.04.2024.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Прядка. 12.04.2024.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
| + | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
Поточна версія на 08:27, 24 квітня 2024
Кужівни́к, -ка, м. См. Кужівка. Шух. І. 148.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник.ua. Портал української мови та культури [1]
КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248).
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.м [2]
Горох [3]
КУЖІ́ВКА , КУЖІ́ЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.
Приклади:
- Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка. (з народної пісні)
- Нижню частину кужілки вкладають у спеціально висвердлений отвір у лавці, на якій сидить пряля. (І. Франко)
- Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка)
- Коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, – звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці. (О. Забужко)
Ілюстрації
|
|
|
