Відмінності між версіями «Перевіяти»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ПЕРЕВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех. | ||
+ | 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 45); — Не будуть же там перевіряти — п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Іван Багмут, Опов., 1959, 16); | ||
+ | // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Олесь Донченко, VI 1957, 48). | ||
+ | 2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? — Нікого нема.. Я сам перевірив! (Михайло Стельмах, II, 1962, 15); | ||
+ | // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. — А бамажки [папери] де? — спитав Онисько. Рились-рились — бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Панас Мирний, IV, 1955, 40). | ||
+ | 3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай «щупати зуб», як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Олександр Довженко, I, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки «маврітапський стиль», і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Леся Українка, III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); | ||
+ | // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, — та в свою чергу перевірила роботу подруги (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 257); | ||
+ | // за ким -чим, на кому—чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Юрій Яновський, II, 1954, 20); Про їх бригаду «Правда» писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Іван Ле, Історія радості, 1947, 182); | ||
+ | // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 4); | ||
+ | // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Михайло Стельмах, I, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, — усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 13). | ||
+ | Перевіряти (перевірити) на що — робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Олесь Донченко, II, 1956, 39). | ||
+ | 4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Василь Еллан, II, 1958, 9); — Скажи прямо: прийшов перевіряти (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 208); | ||
+ | // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: — Ну, вас, значить, не займай (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526); | ||
+ | // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він підкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Василь Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 167). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 142. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Поточна версія на 22:35, 30 листопада 2019
Перевіяти, -вію, -єш, гл. Перевѣять. Грин. І. 167.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПЕРЕВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ПЕРЕВІРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. З'ясовувати правильність, точність чого-небудь. Мировий довго перевіряв, переглядав кожне діло (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 165); Він сидів коло великого робочого столу, перевіряв різні формули (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 45); — Не будуть же там перевіряти — п'ятнадцять йому років чи чотирнадцять років і сім місяців (Іван Багмут, Опов., 1959, 16); // Переглядаючи, виправляти помилки, усувати недоробки і т. ін. Коли скінчили листа і критичним оком перевірили писання, всі гучно заплескали в долоні, бо лист був дуже хороший і чисто написаний, без жодної помилки й клякси (Олесь Донченко, VI 1957, 48). 2. Переконуватися в наявності або відсутності кого-, чого-небудь. Катерина застала тітку Клавду, коли та перевіряла пакунки з зашитими в них хутрами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 455); — Може, ще хто з самооборони притарабанився на збори? — Нікого нема.. Я сам перевірив! (Михайло Стельмах, II, 1962, 15); // Переглядаючи по черзі, встановлювати кількість або наявність кого-, чого-небудь. — А бамажки [папери] де? — спитав Онисько. Рились-рились — бамажок немає. Прийнялись перевіряти усі (Панас Мирний, IV, 1955, 40). 3. Випробовувати, розпитувати і т. ін. когось з метою з'ясування яких-небудь якостей, властивостей, знань і т. ін. Маркс мав звичай «щупати зуб», як він висловлювався, своїм знайомим соціалістам, перевіряючи їх свідомість і переконаність (Ленін, 25, 1972, 285); Він завжди перевіряє, наскільки його командири знають її [карту] (Олександр Довженко, I, 1958, 169); [Анна:] Я хтіла лиш перевірити, чи справді є на світі хоч одна людина вільна, чи то все тільки «маврітапський стиль», і ви самі за ту хвалену волю не віддасте й тоненької каблучки (Леся Українка, III, 1952, 362); Партійна організація повинна допомогти кандидатові підготуватися до вступу в члени КПРС і перевірити його особисті якості (Статут КПРС, 1971, 10); // Оглядаючи, досліджуючи і т. ін. щось, з'ясовувати що-небудь, пересвідчуватися в чомусь. Василь Береза.. посеред двору ремонтує сітку, перевіряє вудлище, міняє гачки (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 149); Яринка перевірила гайки, які затягала Ганна, — та в свою чергу перевірила роботу подруги (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 257); // за ким -чим, на кому—чому. Порівнюючи з ким-, чим-небудь, з'ясовувати щось, пересвідчуватися в чомусь. Ми перевіряли свої вчинки й поведінку за нормами й законами радянськими (Юрій Яновський, II, 1954, 20); Про їх бригаду «Правда» писала, на них колгоспи перевірятимуть свою заможну долю (Іван Ле, Історія радості, 1947, 182); // Переконуватися в правильності, запроваджуючи в життя, практику. Наші учені одержали надзвичайно широкі можливості перевіряти теоретичні висновки наукових досліджень безпосередньо на виробництві (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 4); // Встановлювати правду, вірогідність і т. ін. чого-небудь; пересвідчуватися в чомусь, користуючись власним досвідом, спостереженнями. Роман сторожко перевіряє, чи не насміхаються над ним (Михайло Стельмах, I, 1962, 258); Хлопці, ніби змовились, — усі разом потягли носом повітря, наче хотіли перевірити, чи справді черевички нові, чи то їх начищено так ваксою? (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 13).
Перевіряти (перевірити) на що — робити аналіз для виявлення наявності якого-небудь складника, елемента і т. ін. або для з'ясування якостей чогось. Керівник експедиції узяв трохи піску, щоб потім удома перевірити його на золотоносність (Олесь Донченко, II, 1956, 39).
4. Обстежувати що-небудь з метою контролю. Перейшла [делегатка] до оповідань про роботу робітниць: про те, як вони перевіряють шпиталі, лікарні (Василь Еллан, II, 1958, 9); — Скажи прямо: прийшов перевіряти (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 208); // Пересвідчуватися в наявності чогось з метою контролю. Коли кондуктор проходив перевіряти білети, то він [хлопець], усміхаючись, вищиривши зуби, говорив: — Ну, вас, значить, не займай (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 363); Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526); // Пересвідчуватися в точності виконання наказу, розпорядження і т. ін. Час від часу він підкладав свою роботу і вибігав надвір перевіряти пости (Василь Кучер, Голод, 1961, 148); Нічні обходи Іскрова, який любив знати усе і все перевірити сам, не були ні для кого новиною (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 167). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 142.