Відмінності між версіями «Питимий»
| (не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок, I, 1955, 15); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 177). | ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок, I, 1955, 15); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 177). | ||
| − | РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена | + | РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак). |
| + | ПИТНИ́Й, а́, е́. | ||
| + | |||
| + | 1. Придатний для пиття (у 1 знач.). Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); // Признач. для пиття. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду.. і сказати криниці: «Добрий день тобі, кринице Іордана, ім’я тобі Оляна. Маєш ти в собі три джерела: одне питне, друге медне [медове], а третє молочне» (Стельмах, II, 1962, 79). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | | | + | | |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ADAFDCCE-002C-4D66-9C3C-28DAD66E31FD.jpeg]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: 731A7289-B4A2-4A48-8CC6-043BC071A314.jpeg]] | |
|} | |} | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 25: | Рядок 30: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | https://youtu.be/TA8zzNLVX_Q |
| − | + | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
Поточна версія на 23:52, 30 листопада 2019
Питимий, -а, -е. 1) Родимый. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. 2) = Питний. Пити́ме й їди́ме. Напитки и пища. Гуляли вони, пили, їли усе добре, да й пошли собі назад, покидавши усе, що позоставалось: і питиме, і їдиме. Рудч. Ск. II. 157.
Зміст
Сучасні словники
ПИТИ́МИЙ, а, е, заст. Рідний; питомий. Бачу, що мені недобре тут буде! Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась? (Марко Вовчок, I, 1955, 15); Не вмирав дідусь той, хоч і нудив світом, бо судила доля, що умре тоді лиш, коли край питимий він побачить вільним, дужим та щасливим (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 177).
РІ́ДНИЙ (який має кровну спорідненість з кимсь), КРО́ВНИЙ, КРЕ́ВНИЙрозм., РОДИ́МИЙрозм.; ПИТИ́МИЙзаст.; ЄДИНОУТРО́БНИЙкнижн. (народжений тією ж матір’ю); ЄДИНОКРО́ВНИЙ, ОДНОКРО́ВНИЙ (тільки по батькові). А хто ж мою головоньку Без тебе сховає? Хто заплаче надо мною, Як рідна дитина? (Т. Шевченко); Як це буває в хорошій сім’ї, яка не забуває, що вони - кровна рідня, - стан гострої неприязні [між братами] існував недовго (Григорій Тютюнник); Тепер мені щиро скажи і повідай одверто: Справді сином родимим доводишся ти Одісею (переклад Бориса Тена); Хоч ця людина була, як то кажуть, його єдиноутробним братом, вона в той же час йому чужа (Н. Рибак).
ПИТНИ́Й, а́, е́.
1. Придатний для пиття (у 1 знач.). Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); // Признач. для пиття. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду.. і сказати криниці: «Добрий день тобі, кринице Іордана, ім’я тобі Оляна. Маєш ти в собі три джерела: одне питне, друге медне [медове], а третє молочне» (Стельмах, II, 1962, 79).
Ілюстрації
|
|
