Відмінності між версіями «Пічкур»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|MfnuX96VrZk}} | ||
| + | {{#ev:youtube|qqEkXS4j6jM}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | {{#ev:youtube|gHOSm8yVHtQ}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 21:41, 30 листопада 2019
Пічку́р, -ра, м. 1) Истопникъ. (Черк. у.), кочегаръ. НВолын. у. 2) Любящій лежать на печи. Левиц. Пов. 189. 3) Рыба бычекъ, Gobio. Мнж. 189. Ум. Пічкуре́ць. Ой пійду я на річку, на річку да піймаю два линця, а третього пічкурця. Нп.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
ПІЧКУ́Р 1, а, чол. Дрібна річкова риба родини коропових. Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 43); У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в'юна (Колгоспник України, 2, 1961, 28).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 552.Коментарі.
ПІЧКУ́Р 2, а, чол.
1. розм. Той, хто любить лежати на печі. Радюк любив сусід таких, як сам: веселих і говорючих, і Страх як не любив пічкурів і мовчунів! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 443); // Те саме, що ледар. Справжні мрійники, як і наш Кобзар, найроботящі люди. Вони не можуть терпіти розслабленої уяви сучасних пічкурів (Радянська Україна, 9.III 1964, 2).
2. діал. Опалювач, грубник. — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243).
Українсько-російський словник)
ПІЧКУР I разг. лежебока
II ихт. пескарь
Словник синонімів української мови
пічкур
I (дрібна річкова риба), коблик.
II див. домувальник, ледар
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
• Коли піймали кілька піскарів, карасів і навіть дві щучки, Вадим крикнув: - Ану, Танюшо, забирай рибу! (Бойч., Молодість, 1949, 207).
• У ставах.. є чимало смітної риби — карася, пічкура, в'юна (Колгоспник України, 2, 1961, 28).
• Не річка — струмок тече з яру, і пічкурі в струмку водяться (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 43).
• Спинився на вступі до хати, а радше нори, бо двері завиті диким виноградом, і став, ніби пічкурець біля своєї печери (Роман юрби, Шевчук Валерій).
• А обличчя у дітей старечі, вимучені, наче та малеча вже сімдесят років на світі прожила, а навесні вже й не обличчя були: то пташина голівка з дзьобиком, то жабина мордочка — губи тонкі, широкі, третій немов пічкурець — рот відкритий (Їсти. Потреба, бажання, одержимість, Розділ «VIII. Голод, Паоло Россі).
Зовнішні посилання
Червона книга України - Білоперий пічкур дністровський
