Відмінності між версіями «Інфимист»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pskov.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pskov.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Системка. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Системка.png|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:34, 30 листопада 2019
Інфими́ст, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Зміст
Сучасні словники
Інфимист (учень) походить від слова інфими
інфима (Лат. Infima, нижчі) — нижчий клас в семінаріях.
В Російській імперії (Північно-східній Росії) семінарії (архієрейські школи) почали засновуватися на початку XVIII століття, зазвичай при архієрейських будинках; були переважно становими навчальними закладами для синів духовенства і не мали спочатку на меті підготовку обов'язково священнослужителів, зважаючи на певну нестачу місць для кліриків. В XVIII столітті повний курс, що був далеко не скрізь[1], міг займати 8 років за наступними ступенями («класах»): фара (або аналогія), інфіма, граматика, синтаксима, піїтика, риторика, філософія, богослов'я. В основі всієї системи навчання лежало досконале оволодіння латинською мовою; всі інші знання давалися попутно, з читання латинських текстів. Поступове введення грецької почалося в кінці XVIII століття, за митрополита Московського Платона (Левшина). Під впливом митрополита Філарета (Дроздова) в XIX столітті відбувався поступовий відхід від латинський схоластики.
Ілюстрації
|
|
