Відмінності між версіями «Цілість»

Поточна версія на 20:07, 30 листопада 2019

Цілість, -лости, ж. Цѣлость.

Сучасні словники

• ЦІ́ЛІСТЬ, лості, жін. 1. Незайманий, непошкоджений стан кого-, чого-небудь. Стара татарка теж не одставала од дочки, і незабаром європейки опинились немов у неволі у диких: вони почали уже боятися, коли не за цілість боків, то за одежу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 289); [Гібсон:] Не забувайте, що за її цілість ви відповідаєте повністю (Вадим Собко, П'єси, 1958, 114); Довгі нігті у дітей та підлітків дуже часто бувають однією з причин подряпин на шкірі і порушення тим самим її цілості (Шкільна гігієна, 1954, 92); // Схоронність чого-небудь. Контроль за цілістю хліба в полі. ♦ В повній цілості — у повному обсязі, без будь-яких втрат, шкоди; цілий. 2. Внутрішня єдність, зв'язаність усіх частин чого-небудь, єдине ціле; цілісність. Щось є доокола тебе, що єднає докупи і ту, і ту, і он тамту хату і творить із них цілість — село (Гнат Хоткевич, II, 1966, 312); — Ми ще й Галичину визволимо, і вона буде одною цілістю з Радянською соціалістичною Україною, — з посмішкою додає Михайло (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 150); Чи бачили Ви другий том його «Етногр. матеріалів»? Разом з першим томом він складає одну цілість (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 598).♦ В [одну] цілість — у щось єдине ціле. Все злучиться в цілість — природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде (Леся Українка, I, 1951, 287); Він узяв всі мої малюнки (ясна річ, ті, які подобаються мені самій) і зробив щось, мовби музикальні гравюри з цих малюнків, а потім усе це з'єднає у цілість (Павло Загребельний, Диво, 1968, 657); В цілості — у цілому, загалом. Ще слухаючи її [поему «Мойсей»] в Вашому читанні, я був захоплений нею, а тепер, в цілості, вона зробила на мене ще більше враження (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 284); Правда, ти часто зустрінеш те саме сполучення звуків, Часто надибаєш схожу пов'язаних слів послідовність, Але у цілості кожен рядок має значення власне (Микола Зеров, Вибр., 1966, 179); До завдань літературознавчого аналізу входить також розгляд твору в цілості, його загальних рис і ознак та його зв'язків з іншими творами, спільного й відмінного порівняно з ними (Радянське літературознавство, 9, 1965, 65). Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• ЦІ́ЛІСТЬ, непошкоджений стан кого-, чого-небудь, схоронність чого-небудь, внутрішня єдність, зв'язаність усіх частин чого-небудь у єдине ціле; цілісність Вікісловник

Ілюстрації

Див. також

Джерела та література

Вікісловник

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання