Відмінності між версіями «Бахмат»
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
(не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|seJa1DIlQoE}} | |
− | + | {{#ev:youtube|eQZGvxM_Dq0}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | + | — Дурниці! Мій люципер витримає, а твій бахмат — татарсь¬кий, вони до голоду звичні. Ногайці в походах ніколи їх не году¬ють, кажуть, що без їжі твар легше перетерплює втому. А тата¬ри, аби ти знав, про коней піклуються ліпше, ніж про себе! | |
− | + | ||
− | + | — Серед різномастих бахматів він упізнав високого жеребця-білонога. | |
+ | |||
+ | — Харцизи ловили неосідланих бахматів, стрибали їм на спини (Юрій Обжелян, ПОБРАТИМИ (оповідання)-2006-). | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [http://vidia.ua/2012/7363 Скакуни – на вагу золота ] | ||
+ | |||
+ | БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ | ||
+ | |||
+ | БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь» | ||
+ | |||
+ | - не зовсім ясне; | ||
+ | |||
+ | - вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 22:10, 30 листопада 2019
Бахмат, -та, м. Верховой конь (боевой?) К. Бай. 20. Сідайте на свої бахмати довгогриві і їдьте назирцем за Магометом. К. МХ. 23.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови (1970—1980)
БАХМА́Т, а, чол., діал. Бойовий верховий кінь. В голові загону на сильних бахматах, черкаючись стременами, їхало троє в однакових чорних киреях і в однакових високих шапках (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 209); Важко дихав його.. кінь-бахмат (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 6).
Словник іншомовник слів
БАХМАТ (тат.) татарський бойовий кінь.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
— Дурниці! Мій люципер витримає, а твій бахмат — татарсь¬кий, вони до голоду звичні. Ногайці в походах ніколи їх не году¬ють, кажуть, що без їжі твар легше перетерплює втому. А тата¬ри, аби ти знав, про коней піклуються ліпше, ніж про себе!
— Серед різномастих бахматів він упізнав високого жеребця-білонога.
— Харцизи ловили неосідланих бахматів, стрибали їм на спини (Юрій Обжелян, ПОБРАТИМИ (оповідання)-2006-).
Зовнішні посилання
БАХМАТ — ЕТИМОЛОГІЯ
БАХМА́Т «верховий кінь; в’ючний кінь»
- не зовсім ясне;
- вважається запозиченням з татарської (точніше, ногайської) мови, в якій пояснюється як складне слово, утворене з пахн «широкий» (перс. peḫn «тс.») і ат «кінь», спільнотюркського походження.