Відмінності між версіями «Питлювати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 23: Рядок 23:
 
{{#ev:youtube|RfYhLMU2f94}}
 
{{#ev:youtube|RfYhLMU2f94}}
 
{{#ev:youtube|YzJwsu6VqB4}}
 
{{#ev:youtube|YzJwsu6VqB4}}
 
 
==Мистецтво==
 
'''А як будеш питлювати, треба, серце, ночувати...''' ''(сл. Катерина Стрельникова)''
 
 
Пісня на два голоси: чоловчій, жіночій за фольклорними мотивами.
 
 
Ж: - Гой, насиплю міх пшениці
 
ще й мішечок жита.
 
Гой, намажу салом спиці
 
ще й коню копита.
 
                Підмалюю чорні очка,
 
                обмаю гнуздечку,
 
                та й поїду до млиночка
 
                пізно понад вечір.
 
На гребельці у млиночку
 
молодий мірошник:
 
звав молоти проти ночі
 
ще й казав - без грошей.
 
                Він не ледар – гожий легінь,
 
                у плечах широкий.
 
                Меле-меле, та й на мене
 
                накидає оком.
 
Гой, тверде моє зеренце, -
 
на цілині зросле.
 
А твої кльоца куценькі,
 
ще й мала отоса.
 
          Ч: - Ой, чимало терло-драло
 
                та й не спитлювало…
 
                Безпремінно треба, кралю,
 
                щоб заночувала.
 
В крупорушці дві подушки
 
разом постелю я:
 
виціловуй, моє душко, -
 
ніхто не почує.
 
          Ж: - Під убором маю жорно -
 
                нівроку кругленьке,
 
                я - слабенька на утори:
 
                совай помаленьку.
 
Та й комизом ще й капризом
 
жорна переверну:
 
чи молотимеш ти знизу
 
так кріпко, як зверху?
 
          Ч: - Міх вовняний підбійчаний
 
                роз’язати мудро,
 
                вдвійку лущили качання
 
                з півночі до утра.
 
Ж: - Там мірчук підхожий можний,
 
ще й вальці завзяті:
 
вже твої сіва порожні,
 
мій пухтір – напхатий.
 
                Прошивай же увостаннє,
 
                щоб не розтрусилось,
 
                засилай сватів ізрання
 
                коли полюбилась.
 
  
  

Поточна версія на 21:47, 26 листопада 2019

Питлювати, -люю, -єш, гл. Молоть крупичатую муку. Хто хоче питлювати, мусить зачекати. Ном. № 5596.

Сучасні словники

Словник української мови в 11 томах

ПИТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу. Приїхала попадя до млина питлювати (Україна.., І, 1960, 120); * Образно. - Ти питлюєш язиком, як у млині... (Стеф., І, 1949, 212).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун"

ПИТЛЮВАТИ,ю́ю, -ю́єш, недок. Молоти і просівати борошно особливого, дрібного помолу.

Ілюстрації

Mueller-e1481198366347.jpg 620x414 1 c4fb920b1a6b6fe54ab24cf10249fc22@800x534 0x59f91261 601887431381417618.jpeg Müller Marzahn.jpg 5dbed26b2cd878911b9a2c23eb4c929738c58e63.jpg

Медіа


Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання