Відмінності між версіями «Кунтуш»
(→Український народній одяг) |
|||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Академічний тлумачний словник(1970-1980)''' | ||
| + | |||
| + | '''КУ́НТУ́Ш''', кунтуша, ''чол.'' Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI — XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69); На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 174).[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] | ||
| + | |||
| + | '''Зведений словник застарілих та маловживаних слів''' | ||
| + | |||
| + | Кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан.[http://Зведений%20словник%20застарілих%20та%20маловживаних%20слів Зведений словник застарілих та маловживаних слів] | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кунтуш.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кунт.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ку.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Кунту.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|60ZoqR3FJBk}} | ||
| + | |||
| + | ==Український народній одяг== | ||
| + | |||
| + | '''Кунтуш''', як верхній одяг військового та шляхетського станів, з’явився на Україні в середині ХVІ-го століття. Дехто з дослідників думає, що ми, українці, кунтуш запозичили від турків або від татар і це нам здається дуже імовірним, бо ж безпосередніх зв’язків з турками і татарами в Україні ніколи не бракувало. Хведір Вовк уважає, що кунтуш перейшов до нас від поляків. | ||
| − | + | Характеристичною особливістю кунтуша є довгі і вузькі рукава з широкими прорізами повздовж. Через ці прорізи просувалися руки, а саміж рукава звисали додолу, або їх відкидали через плечі на спину. Шляхта і високі козацькі старшини шили свої кунтуші з шовкових або парчевих дорогих тканин. Інші прошарки населення, для яких такі кунтуші були задорогі, шили цей одяг з тонкого сукна. Суконні кунтуші обшивалися галунами та кольоровими шнурками. | |
| − | + | Кунтуші були не тільки чоловічим, а й жіночим одягом. Ріжниця поміж чоловічими і жіночими кунтушами полягала в тому, що чоловіки одягали під кунтуш жупан або піджупанник і вузькі рукава того одягу просовувалися у подовжні розрізки кунтушових рукавів. Жінки під кунтуш жупан не одягали, а пришивали додаткові вузькі рукава з іншого матеріялу, іншого і якістю, і кольором. Одягнувши додаткові рукава на руки, жінка просовувала їх у подовжні розрізки кунтушового фальшивого рукава. Отже, жіночий кунтуш мав аж дві пари рукавів: одна пара справжніх, а друга фальшивих. | |
| − | + | Кунтуші трималися в Україні досить довго. і тільки в самому кінці ХVIII-го століття цей одяг вийшов з моди. | |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 00:05, 25 листопада 2019
Кунтуш, -ша, м. Кунтушъ, верхняя мужская и женская одежда. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий, пішла к Зевесу на ралець. Котл. Ен. Коли син женивсь козацький, доня любо бралась, той в жупан, а ся у кунтуш любо одягались. Мкр. Н. Гуляй душа без кунтуша, лиха прикупивши. Ном. № 12502. Єремія... був у багатому кунтуші. Стор. МПр. 76.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник(1970-1980)
КУ́НТУ́Ш, кунтуша, чол. Верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського населення XVI — XVIII ст. Взяла [Венера] очіпок грезетовий І кунтуш з усами люстровий, Пішла к Зевесу на ралець (Іван Котляревський, I, 1952, 69); На другій стіні висів портрет якогось давнього Сухобруса в кунтуші, з прорізаними рукавами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 349); Юнак в кунтуші польського селянського строю підвівся з полика, щоб дати місце хворій жінці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 174).Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Кунтуш — козацький одяг, що нагадує кафтан.Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Український народній одяг
Кунтуш, як верхній одяг військового та шляхетського станів, з’явився на Україні в середині ХVІ-го століття. Дехто з дослідників думає, що ми, українці, кунтуш запозичили від турків або від татар і це нам здається дуже імовірним, бо ж безпосередніх зв’язків з турками і татарами в Україні ніколи не бракувало. Хведір Вовк уважає, що кунтуш перейшов до нас від поляків.
Характеристичною особливістю кунтуша є довгі і вузькі рукава з широкими прорізами повздовж. Через ці прорізи просувалися руки, а саміж рукава звисали додолу, або їх відкидали через плечі на спину. Шляхта і високі козацькі старшини шили свої кунтуші з шовкових або парчевих дорогих тканин. Інші прошарки населення, для яких такі кунтуші були задорогі, шили цей одяг з тонкого сукна. Суконні кунтуші обшивалися галунами та кольоровими шнурками.
Кунтуші були не тільки чоловічим, а й жіночим одягом. Ріжниця поміж чоловічими і жіночими кунтушами полягала в тому, що чоловіки одягали під кунтуш жупан або піджупанник і вузькі рукава того одягу просовувалися у подовжні розрізки кунтушових рукавів. Жінки під кунтуш жупан не одягали, а пришивали додаткові вузькі рукава з іншого матеріялу, іншого і якістю, і кольором. Одягнувши додаткові рукава на руки, жінка просовувала їх у подовжні розрізки кунтушового фальшивого рукава. Отже, жіночий кунтуш мав аж дві пари рукавів: одна пара справжніх, а друга фальшивих.
Кунтуші трималися в Україні досить довго. і тільки в самому кінці ХVIII-го століття цей одяг вийшов з моди.
