Відмінності між версіями «Княжа»
| (не показані 7 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Категорія:Кн]] | [[Категорія:Кн]] | ||
| − | + | ==Сучасні словники== | |
| − | + | Тлумачення слова у сучасних словниках | |
| + | КНЯЖА, ати, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122). | ||
| + | КНЯЖА́ а́ти, с. | ||
| + | Молодий князь (у 1 знач.). Приклади | ||
| + | Вихід був єдиний..: спровадити Ярослава з Новгорода .. і назавжди звільнити Новгород від присиланих з Києва княжат. (П. Загребельний) | ||
| + | Маленький син князя (у 1, 2 знач.). Приклади | ||
| + | В ридвані сидів князь із княжам. (П. Куліш) | ||
| + | Мариця колихала менше княжа, – на ослонах край високих свіч тулився зі шиткою [шитвом] гурток жінок. (К. Гриневичева) | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P-003-0x0.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Княжити.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Княжити.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Xj2vmh7olAo}} | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
| + | |||
| + | <h3><center>Етимологія</center></h3> | ||
| + | В ординській державі XIII—XVI ст. слово «княжа» вживали як руський відповідник слова «син хан», який означав начальника будь-якого рівня, сина начальника взагалі, як людину з роду Чингіза так і ні, як виборного так і наказного (частіш наказного). Такий порядок закріпив сам Чингіз-хан, який як справжній степовик, простий у побуті, видав наказ про відміну всіх титулів і звань усіх державних утворень, які увійшли до складу ординської держави крім титулу «хан» (рус.князь). В цей зустрічаються згадки про князів верхніх і нижніх, князів десяцьких, соцьких і тисяцьких, тобто фактично в тому значенні, в якому у козацьких військах наступних століть вживалось поняття «отаман», а у європейських державах — «офіцер». Саме нащадки цього численного прошарку русько-ординських служивих князів, часто змішаного русько-татарського походження і склали у подальшому основу дворянства при утворенні царства Московського, наслідуючи тим самим ординську систему управління. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | При́нц — правитель, монарх, їхній син або член їхньої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах. | ||
Поточна версія на 08:01, 14 квітня 2023
Княжа(я́), -жа(я́)ти, с. Молодой князь; сынъ князя. То в тій галері Алканпаша, трапезонськеє княжя. АД. І. 208. В ридвані сидів князь із княжам. К. ЧР. 212.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КНЯЖА, ати, с., іст. Маленький син князя (у 1, 2 знач.). В ридвані сидів князь із княжам (П. Куліш, Вибр., 1969, 122).
КНЯЖА́ а́ти, с. Молодий князь (у 1 знач.). Приклади Вихід був єдиний..: спровадити Ярослава з Новгорода .. і назавжди звільнити Новгород від присиланих з Києва княжат. (П. Загребельний) Маленький син князя (у 1, 2 знач.). Приклади В ридвані сидів князь із княжам. (П. Куліш) Мариця колихала менше княжа, – на ослонах край високих свіч тулився зі шиткою [шитвом] гурток жінок. (К. Гриневичева)
Ілюстрації
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Етимологія
В ординській державі XIII—XVI ст. слово «княжа» вживали як руський відповідник слова «син хан», який означав начальника будь-якого рівня, сина начальника взагалі, як людину з роду Чингіза так і ні, як виборного так і наказного (частіш наказного). Такий порядок закріпив сам Чингіз-хан, який як справжній степовик, простий у побуті, видав наказ про відміну всіх титулів і звань усіх державних утворень, які увійшли до складу ординської держави крім титулу «хан» (рус.князь). В цей зустрічаються згадки про князів верхніх і нижніх, князів десяцьких, соцьких і тисяцьких, тобто фактично в тому значенні, в якому у козацьких військах наступних століть вживалось поняття «отаман», а у європейських державах — «офіцер». Саме нащадки цього численного прошарку русько-ординських служивих князів, часто змішаного русько-татарського походження і склали у подальшому основу дворянства при утворенні царства Московського, наслідуючи тим самим ординську систему управління.
При́нц — правитель, монарх, їхній син або член їхньої родини. Шляхетний спадковий титул у деяких європейських країнах.
