Відмінності між версіями «Добріти»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3-181522_3_6-696x493.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Devochka-s-tcypliatami.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Elephant-dog-kindness.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словники української мови онлайн | Словники української мови онлайн | ||
| + | |||
Словник української мови | Словник української мови | ||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
Поточна версія на 19:27, 23 листопада 2019
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ДОБРІТИ, ію, ієш, недок., розм. Ставати, робитися добрим (у 1 знач.). Старий не раз добрів і хвилювався, згадуючи сина і дружину (Михайло Стельмах, I, 1962, 404).
ДОБРІ́ШАТИ (втрачати попередню суворість, ставати добрішим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІ́ШАТИ, М’Я́КШАТИ, М’Я́КНУТИ, ОБМ’ЯКА́ТИрозм., ДОБРІ́ТИрозм., УЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ[ВЛАСКА́ВЛЮВАТИСЯ]розм. - Док.: подобрі́шати, злагідні́ти, полагідні́ти, полагідні́шати, пом’я́кшати, зм’я́кнути, обм’я́кнути, подобрі́ти, здобрі́ти, уласка́витися[власка́витися]. Старий вояка ніби добрішав на схилі літ, позбавлявся категоричності в судженнях (О. Гончар); - Говори, адвокате, говори! - сказала, трохи лагідніючи і всміхаючись, мати (І. Франко); Птахи вторували дивній мелодії, лагіднішали хижі звірі в барлогах (Р. Іваничук); Од щирих слів любої жінки серце його впокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м’якшала (Панас Мирний); Бідний просить, бідний молить, Багач - ні словечка. На остаток ніби зм’якнув (С. Руданський); Гена обм’як, обличчя його розпливлось у сумній, винуватій посмішці (В. Дрозд); Раді́й, добрі́й. Перепочинь від повсякденного, буденного, дрібного (О. Довженко); - Не журись, - вмовляю її, - не журись! Може, ще батько власкавиться - він же тебе жалує (Марко Вовчок).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словники української мови онлайн
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D1%82%D0%B8
