Відмінності між версіями «Смирно»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 1. Присл. до смирний. І знов похилилась голова униз смирно й ласкаво, мов голова ласкавого раба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41); Багато з них думає, як оце Сташка: захопивши місце за верстатом, треба сидіти смирно, бо покірною поставою здобудеш більше, ніж криком і кулаком (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 390); [Матушка гуменя:] Краще зайди у церкву та богу помолися, а тоді й до мене зайдеш, коли хоч, та тихо та смирно побалакаєм (Панас Мирний, V, 1955, 84). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. виг., військ., заст. Струнко. — Смирно! — гримнув старшина, відчиняючи двері і вступаючи в хату (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 27); [Степан:] Смирно, товаришу боєць! Як стоїте перед старшим сержантом? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 85); Міліціонер, що проходив якраз мимо, повернув до Тимка тугу шию. — Ти чого зуби скалиш? Стояти смирно! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 360). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смирно1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смир2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Смирн3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Сми4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 20: | Рядок 25: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 405. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 14:49, 23 листопада 2019
Смирно, нар. Смирно, кротко. А в коморі спірно, а у хаті смирно. Чуб. III. 366. Ум. Смирненько, смирнесенько.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Присл. до смирний. І знов похилилась голова униз смирно й ласкаво, мов голова ласкавого раба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 41); Багато з них думає, як оце Сташка: захопивши місце за верстатом, треба сидіти смирно, бо покірною поставою здобудеш більше, ніж криком і кулаком (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 390); [Матушка гуменя:] Краще зайди у церкву та богу помолися, а тоді й до мене зайдеш, коли хоч, та тихо та смирно побалакаєм (Панас Мирний, V, 1955, 84).
2. у знач. виг., військ., заст. Струнко. — Смирно! — гримнув старшина, відчиняючи двері і вступаючи в хату (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 27); [Степан:] Смирно, товаришу боєць! Як стоїте перед старшим сержантом? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 85); Міліціонер, що проходив якраз мимо, повернув до Тимка тугу шию. — Ти чого зуби скалиш? Стояти смирно! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 360).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 405.
