Відмінності між версіями «Дубовина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Див. також)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 11: Рядок 11:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:;;;;.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:;;;;.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjvjhc.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Hjvjhc.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Domovina (1).jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
Рядок 17: Рядок 17:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
 +
Іменник жіночого роду, однини, називного відмінка, неживе
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Поточна версія на 15:27, 18 листопада 2019

Дубовина, -ни, ж. = Домовина.

Сучасні словники

дубови́на = дереви́ще = чо́вен = ча́йка — старі назви домовини (перше слово походить від дуб, друге — від дерево, оскільки наші предки для домовини видовбували човен з дерев’яної колоди, перев. дубової); за давніми уявленнями, царство мерців було далеко за мо­рем, куди вела річка; тому мерця клали в човна (спочатку це видов­бане дерево, «лодія»), аби він лег­ше дістався раю; домовину й чо­вен (чайка) спочатку уявляли од­ним предметом; Ібн-Фазлан опи­сує обряд спалення багатого руського купця в 992 р. в човні; похорон у човні древлянським по­слам влаштувала княгиня Ольга; взагалі форма домовини нагадує форму човна, видовбаного з дерева (про це йдеться і в «Слові о полку Ігоревім»).

Ілюстрації

Domovina.jpg ;;;;.jpg Hjvjhc.jpg Domovina (1).jpg

Медіа

Див. також

Іменник жіночого роду, однини, називного відмінка, неживе

Джерела та література

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра

Зовнішні посилання