Відмінності між версіями «Схрестити»
(→Медіа) |
(→Джерела та література) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
<b> Академічний тлумачний словник</b> | <b> Академічний тлумачний словник</b> | ||
| − | + | '''Схрести́ти, -щу́, -стиш, '''''гл. ''Скрестить. ''Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. ''МВ. II. 45. (те саме що і схрещуати) - 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи І загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка, II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Іван Франко, IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Юрій Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Павло Загребельний, День.., 1964, 79); * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь, Друга шпага — сірий дощ (Максим Рильський, II, 1960, 75). | |
♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101). | ♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101). | ||
2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67). | 2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67). | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | Значення слова в Академічному словнику української мови http://sum.in.ua/s/skhreshhuvaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
| − | + | ||
[[Категорія:Сх]] | [[Категорія:Сх]] | ||
Поточна версія на 11:40, 18 листопада 2019
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
Схрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Скрестить. Просиділа Настя в кутку, схрестивши руки. МВ. II. 45. (те саме що і схрещуати) - 1. Складати хрестом, розташовувати хрест-навхрест. Вони схрещують списи І загороджують Кассандрі дорогу (Леся Українка, II, 1951, 323); Схрещує [Юліан] руки на грудях і глядить на неї (Іван Франко, IV, 1950, 446); Сидить Тимко в бешметі, схрестивши ноги (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455); Два бенгальці в чалмах стояли, схрестивши багнети на вході (Юрій Смолич, V, 1959, 744); Мухобій став над кручею, схрестив на грудях руки, випнув черево (Павло Загребельний, День.., 1964, 79); * Образно. Серпень з вереснем схрестили Довгі шпаги несмертельні. Перша шпага — жовтий промінь, Друга шпага — сірий дощ (Максим Рильський, II, 1960, 75). ♦ Схрестити мечі див. меч; Схрестити погляди — подивитися один одному в вічі (перев. із злобою, вороже). Він відчув на собі погляд доктора.. і теж звів очі. Їхні очі зустрілися. Так, схрестивши погляди, вони мовчали кілька довгих, нескінченних, як вічність, секунд (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 131); Парубки мовчки відійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди (Михайло Стельмах, I, 1962, 543); Схрещувати (схрестити) списи (списа) — вступати в бій, боротьбу, суперечку, змагання. Я, грішний, маю в бозі надію, що ви... коли-небудь вечірньої години схрестите зі мною в якомусь диспуті списа (Петро Колесник, Терен.., 1959, 101). 2. біол. Здійснювати опилювання рослин або спаровування тварин різних видів або з різними якостями з метою одержання якісно нових, кращих видів, сортів. порід. — Я схрещую рослини.. Я схрещую їх поступово, підбираючи близькі до кожної і по можливості такі, що виросли в різних за відстанню місцевостях (Олександр Довженко, I, 1958, 459); Четвертим методом [одержання бройлерів] є гібридизація. За цього методу схрещують між собою різні породи або лінії (Колгоспник України, 9, 1959, 26); Завіз він сюди зубрів,.. вихопив останніх на землі бізонів і, схрестивши їх в Асканії, одержав дивовижних гібридів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 271); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно, сам схрестив зимостійкі сорти і дав їм незвичайні і поетичні назви (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 67).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Значення слова в Академічному словнику української мови http://sum.in.ua/s/skhreshhuvaty
