Відмінності між версіями «Чолко»

Поточна версія на 22:19, 17 листопада 2019

Чолко, -лика, с. Ум. отъ чоло. Кругленьке, довгеньке, на чолику лисеньке. (Заг.: гадюка). Чуб. І. 307.

Сучасні словники

ЧОЛО́, а, сер.

1. Верхня надочна частина обличчя людини; лоб. Олена відгорнула з-понад очей волоссячко, що набігло їй на чоло, зачерпнула швиденько в криниці відро води (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 18); Мамо, не плач... Твій син піде на смерть з піднятим чолом і чистим серцем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 186); Люди тихо подалися до стіни, а Тарас Шевченко так і залишився стояти з високо піднесеним чолом (Василь Кучер, Вогник, 1952, 90);

перен. Вершина гори, дерева і т. ін., верхівка чого-небудь. Темні хмари засіли на сніжних чолах гір і перекидаються гнівними словами громів (Іван Франко, II, 1950, 73); Над чим задумались громади гір? Їх чола покриває тінь хмарини, Спливла вона і пасмо світла рине І заливає знов громади гір... (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 137); Дуб підняв високо горде чоло (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 27); Тут вітерець внизу ледь тільки дише, А в гущині, де дуб підніс чоло, Неждано зашуміло, загуло, Так, ніби вихором гілля колише (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 26); В задумі я іду до гаю через баштан, що на путі, і соняшники повертають за сонцем чола золоті (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 87). Високе чоло див. високий; Відкрите чоло див. відкритий; Низьке чоло див. низький; Розгладжувати (розгладити) чоло див. розгладжувати; Чоло розгладжується див. розгладжуватися. ♦ Бити (ударити) чолом див. бити, ударяти; Віддавати (віддати) чолом див. віддавати; Давати (дати) чолом — те саме, що Віддавати (віддати) чолом (див. віддавати). — Бабуся! Бабуся приїхали! — радо скрикнула дівчинка літ семи, підбігаючи до баби і даючи їй чолом (Панас Мирний, III, 1954, 323); [Кармелюк:] А біжи-но, батьків сину, до мене. [Мати:] Біжи, сину, до дяді, дай чолом (Степан Васильченко, III, 1960, 181); З ясним чолом хто — про чесну, щиру, морально чисту людину. Встає Франко з таким ясним чолом, як сонце, спокійно вчить нас, бо він все знає (Василь Стефаник, I, 1949, 217); Брянський лежав на палатці білий, спокійний, з ясним чолом і, сяючи при місяці орденами, слухав, що про нього говорили (Олесь Гончар, III, 1959, 124); Клонити чоло див. клонити; Мідяне чоло див. мідяний; На чолі не написано — зразу не помітно, не видно для всіх. Нікому на чолі не написано, що він (Номис, 1864, № 6139); — Заходимо, а там сидить.. товариш інженер. Ну, хто він такий, на чолі в нього не написано (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 25); Обтерти (обітерти) піт з чола див. обтирати; Схиляти (схилити) чоло див. схиляти; У (в) поті чола див. піт; Чолом [тобі, вам і т. ін.]: а) (заст.) шанобливе вітання при зустрічі. — Чолом вам, панове громадо! Чолом і тобі, пане полковнику! Ну, ..як же ти вернувсь до табору, не маючи коня? (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 88); — Чолом, пане Покуто! — Козак глянув на вершника пригаслими очима і беззубим ротом проказав: — Чолом, пане сотнику! (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 9); б) (ритор .) уживається на знак вдячності кому-, чому-небудь, визнання когось, чогось, відповідає за знач. слову уклін. Чолом тобі, життя стражденне! Хай стисне зранена рука, Як меч, перо своє натхненне!.. Хай сяє нам благословенне Ім'я славетного Франка! (Микола Вороний, Вибр., 1959, 58); Пішов я до нього [М. В. Лисенка]: — Чолом, наш кобзарю! Спасибі тобі, український співаче, за славні пісні, що у них стільки чару, за серце твоє, молоде і гаряче! (Осип Маковей, Вибр., 1954, 380); Юрій літечкові відчиняє ворота — тож чолом Юрієві! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 24); Чолом тобі, земле, мати врожаю! (Олесь Гончар, I, 1954, 463).

2. Передня частина будівлі, споруди; фасад. Чолом стоїть хата (Номис, 1864, № 10287); Попрямували обоє до давнього храму Феміди, Що його дах і чоло від налиплого моху сіріли (Микола Зеров, Вибр., 1966, 310);

Передня частина печі. До роботи знов готовий, Печі виклавши чоло, Карбував дідусь бідовий Рік, і місяць, і число (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 142). На чолі з ким — керований, очолюваний ким-небудь. Їй здавалось, що проти неї назустріч вийде вся бієвська громада з головою на чолі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Ніколи не забудемо ми, що в рядах пугачовських повстанців були й повстанці башкири на чолі з воїном та поетом Салаватом Юлаєвим (Максим Рильський, IX, 1962, 147); На чолі кого, чого — керуючи ким-, чим-небудь, очолюючи когось, щось. Іван Оленчук прибув до броду на чолі цілої валки, підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (Олесь Гончар, II, 1959, 428); На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний. Бурхає полум'я (Олександр Довженко, I, 1958, 273); Ставати (стати, стояти і т. ін.) на чолі кого, чого — бути керівником, вожаком кого-, чого-небудь, очолювати когось, щось. На чолі партії, яка керувала найбільшою в історії революцією, стояв геніальний мислитель, незламний революціонер — Володимир Ілліч Ленін (Комуніст України, 10, 1967, 4); Половчиха тримала хату в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, мов скеля в штормі (Юрій Яновський, II, 1958, 191).

3. перен., заст. Найкраща, добірна частина кого-, чого-небудь. А це тобі дворянство, та ще саме спинкове, — чисте чоло з дворянського роду, що змалку звикло широко жити, солодко їсти, пишно поводитись (Панас Мирний, III, 1954, 255); Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Словник Грінченка).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник

Зовнішні посилання