Відмінності між версіями «Падиволос»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(→‎Ілюстрації)
(→‎Зовнішні посилання)
 
(не показано 11 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Пади́волос, -са, '''''м. ''Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.  
 
'''Пади́волос, -са, '''''м. ''Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.  
 
[[Категорія:Па]]
 
[[Категорія:Па]]
−
 
−
==Сучасні словники==
 
−
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
−
{| style="width:50%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:0px #66CDAA solid; border-bottom:0px #66CDAA solid; text-align:center"  
+
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:0px #66CDAA solid; border-bottom:0px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-515 Equisetum arvense.jpg|x220px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:220px-515 Equisetum arvense.jpg|x220px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Equisetum telmateia stem.jpg|x220px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Equisetum telmateia stem.jpg|x220px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:210px-Equisetum sylvaticum 240405.jpg|x228px]]
 
|}
 
|}
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
Словник української мови
 +
Академічний тлумачний словник (1970—1980);
 +
 +
ПАДИ́ВОЛОС, а, чол., діал. Хвощ. Пішов [Петро] над потік і вирвав «сосонку»: такий бур'ян, падиволос, що росте на вогких квасних ґрунтах, трохи схожий на сосну своїми гіллячками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 295).
 +
 +
==Опис==
 +
 +
Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви — илець[1], сосонка польова, хвойка, тінички. Багаторічна трав'яниста рослина родини хвощових (Equisetaceae)
 +
 +
Хвощ польовий — бур'ян, який масово розвивається на полях з кислими ґрунтами. Лікарська рослина. Пагони містять кремнієву кислоту, алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту. Раніше населення Євразії і Північної Америки вживало в їжу бульби хвоща польового після спеціальної обробки.
 +
 +
Рослина 15–40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожевобурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з'являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7–50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6–12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них.
 +
 +
 +
Стебло зелене, жорстке, ребристе, просте або кільчасто-розгалужене, членисте (складається з вузлів і меживузлів), звичайно порожнисте. У виду Equisetum myriochaetum досягає до 7 м висоти.[3] Листки лусковидні, розміщені, як і гілочки, кільцями, зростаються в зубчасті бурі піхви.
 +
 +
Спорганіїв 5-10, вони розвиваються на внутрішньому боці щитковидних споролистиків, зібраних у верхівковий колосок. Спороносні колоски в одних видів розвиваються на особливих весняних безхлорофільних пагонах, які після дозрівання спор відмирають і тоді виростають безплідні зелені пагони, в інших — після дозрівання спор їх зовнішня оболонка розривається навхрест на 4 стрічковидні гігроскопічні пружинки, завдяки яким спори розкидаються групами. Фотосинтез відбувається в стеблі.
 +
 +
У життєвому циклі переважає спорофіт. Спорофіт: весняний пагін бурого кольору, на верхівці спороносний колосок → спорангій → спори. Літній пагін — зелений фотосинтезуючий. Фотосинтез відбувається в стеблі; є кореневище з додатковими коренями. Гаметофіт: самостійно існуююча зелена пластинка, де містяться антеридій і архегоній. Зигота → зародок → спорофіт.
 +
 +
 +
 +
Хвощ лісовий (Equisetum sylvaticum L.) — вид рослин родини Хвощові (Equisetaceae).
 +
 +
Це багаторічна тіньовитривала трав'яниста рослина родини хвощевих заввишки 10-15 см, з тонким темно-бурим розгалуженим кореневищем. Спороносні й безплідні пагони розвиваються одночасно, навесні, але різко відрізняються один від одного.
 +
 +
Спороносні — червонувато-бурі, нерозгалужені, з гладенькими ребрами. Спороносні колоски (10-40 мм завдовжки) довгасто-яйцевидні або майже циліндричні. Піхви (до 25 мм завдовжки) віддалені одна від одної; зісподу — зелені, зверху — рудовато-бурі, дзвониковидні, 2-6 лопатеві, зубці їх зростаються по 2-3. У вузлах спороносних пагонів після дозрівання спор розвиваються кільця довгих розгалужених горизонтальних або відігнутих униз гілок. Гілки яскраво-зелені, розміщені більш-менш в одній площині.
 +
 +
Буруваті спороносні стебла з’являються майже одночасно з безплідними і спочатку дуже відрізняються від них. Після спороношення на стеблі розвиваються такі самі гілки, як і на безплідних пагонах: двічі-тричі розгалужені, горизонтальні або похилені донизу. Спори дозрівають наприкінці весни — на початку літа.
 +
 +
Безплідні пагони дуже розгалужені (15-90 см заввишки), часто на верхівці пониклі, з тонкими гілочками і 10-18 ребрами. Піхви вегетативних пагонів циліндрично-бокаловидні; зубці піхов незрослі, відхилені назовні.
 +
 +
==Місце зростання==
 +
 +
Хвощ польовий росте в мішаних і листяних лісах як бур'ян на лісокультурних площах, лісосіках, розсадниках. Світлолюбна рослина. Спороносить у березні — квітні.
 +
 +
 +
Хвощ лісовий росте в листяних і мішаних лісах на вирубках, у заростях чагарників, на лісових луках, окраїнах боліт. Тіньовитривала рослина; на території України поширена переважно на Поліссі, рідше в Лісостепу. У багатьох районах України хвощ є рідкістю, тому занесений до регіональних списків рідкісних рослин. [1]
 +
 +
==Види==
 +
 +
Перелік видів:
 +
 +
Підрід Equisetum
 +
 +
Equisetum arvense — Хвощ польовий
 +
 +
Equisetum bogotense
 +
 +
Equisetum diffusum
 +
 +
Equisetum fluviatile — Хвощ річковий
 +
 +
Equisetum palustre  — Хвощ болотний
 +
 +
Equisetum pratense
 +
 +
Equisetum sylvaticum — Хвощ лісовий
 +
 +
Equisetum telmateia — Хвощ великий: Підрід Hippochaete
 +
 +
Equisetum giganteum
 +
 +
Equisetum myriochaetum
 +
 +
Equisetum hyemale — Хвощ зимовий
 +
 +
Equisetum laevigatum
 +
 +
Equisetum ramosissimum
 +
 +
Equisetum scirpoides
 +
 +
Equisetum variegatum
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
Рядок 18: Рядок 93:
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
−
 
+
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D1%89
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]
 
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 17:50, 17 листопада 2019

Пади́волос, -са, м. Раст. a) Equisetum arvense. Шух. І. 20. б) Equisetum silvaticum. Шух. І. 21.

Ілюстрації

220px-515 Equisetum arvense.jpg Equisetum telmateia stem.jpg 210px-Equisetum sylvaticum 240405.jpg

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980);

ПАДИ́ВОЛОС, а, чол., діал. Хвощ. Пішов [Петро] над потік і вирвав «сосонку»: такий бур'ян, падиволос, що росте на вогких квасних ґрунтах, трохи схожий на сосну своїми гіллячками (Лесь Мартович, Тв., 1954, 295).

Опис

Хвощ польовий (Equisetum arvense L.), місцеві назви — илець[1], сосонка польова, хвойка, тінички. Багаторічна трав'яниста рослина родини хвощових (Equisetaceae)

Хвощ польовий — бур'ян, який масово розвивається на полях з кислими ґрунтами. Лікарська рослина. Пагони містять кремнієву кислоту, алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту. Раніше населення Євразії і Північної Америки вживало в їжу бульби хвоща польового після спеціальної обробки.

Рослина 15–40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки. Стебла двох типів: спороносні і безплідні. Спороносні пагони рожевобурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з'являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7–50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6–12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них.


Стебло зелене, жорстке, ребристе, просте або кільчасто-розгалужене, членисте (складається з вузлів і меживузлів), звичайно порожнисте. У виду Equisetum myriochaetum досягає до 7 м висоти.[3] Листки лусковидні, розміщені, як і гілочки, кільцями, зростаються в зубчасті бурі піхви.

Спорганіїв 5-10, вони розвиваються на внутрішньому боці щитковидних споролистиків, зібраних у верхівковий колосок. Спороносні колоски в одних видів розвиваються на особливих весняних безхлорофільних пагонах, які після дозрівання спор відмирають і тоді виростають безплідні зелені пагони, в інших — після дозрівання спор їх зовнішня оболонка розривається навхрест на 4 стрічковидні гігроскопічні пружинки, завдяки яким спори розкидаються групами. Фотосинтез відбувається в стеблі.

У життєвому циклі переважає спорофіт. Спорофіт: весняний пагін бурого кольору, на верхівці спороносний колосок → спорангій → спори. Літній пагін — зелений фотосинтезуючий. Фотосинтез відбувається в стеблі; є кореневище з додатковими коренями. Гаметофіт: самостійно існуююча зелена пластинка, де містяться антеридій і архегоній. Зигота → зародок → спорофіт. 


Хвощ лісовий (Equisetum sylvaticum L.) — вид рослин родини Хвощові (Equisetaceae).

Це багаторічна тіньовитривала трав'яниста рослина родини хвощевих заввишки 10-15 см, з тонким темно-бурим розгалуженим кореневищем. Спороносні й безплідні пагони розвиваються одночасно, навесні, але різко відрізняються один від одного.

Спороносні — червонувато-бурі, нерозгалужені, з гладенькими ребрами. Спороносні колоски (10-40 мм завдовжки) довгасто-яйцевидні або майже циліндричні. Піхви (до 25 мм завдовжки) віддалені одна від одної; зісподу — зелені, зверху — рудовато-бурі, дзвониковидні, 2-6 лопатеві, зубці їх зростаються по 2-3. У вузлах спороносних пагонів після дозрівання спор розвиваються кільця довгих розгалужених горизонтальних або відігнутих униз гілок. Гілки яскраво-зелені, розміщені більш-менш в одній площині.

Буруваті спороносні стебла з’являються майже одночасно з безплідними і спочатку дуже відрізняються від них. Після спороношення на стеблі розвиваються такі самі гілки, як і на безплідних пагонах: двічі-тричі розгалужені, горизонтальні або похилені донизу. Спори дозрівають наприкінці весни — на початку літа.

Безплідні пагони дуже розгалужені (15-90 см заввишки), часто на верхівці пониклі, з тонкими гілочками і 10-18 ребрами. Піхви вегетативних пагонів циліндрично-бокаловидні; зубці піхов незрослі, відхилені назовні.

Місце зростання

Хвощ польовий росте в мішаних і листяних лісах як бур'ян на лісокультурних площах, лісосіках, розсадниках. Світлолюбна рослина. Спороносить у березні — квітні.


Хвощ лісовий росте в листяних і мішаних лісах на вирубках, у заростях чагарників, на лісових луках, окраїнах боліт. Тіньовитривала рослина; на території України поширена переважно на Поліссі, рідше в Лісостепу. У багатьох районах України хвощ є рідкістю, тому занесений до регіональних списків рідкісних рослин. [1]

Види

Перелік видів:

Підрід Equisetum

Equisetum arvense — Хвощ польовий

Equisetum bogotense

Equisetum diffusum

Equisetum fluviatile — Хвощ річковий

Equisetum palustre — Хвощ болотний

Equisetum pratense

Equisetum sylvaticum — Хвощ лісовий

Equisetum telmateia — Хвощ великий: Підрід Hippochaete

Equisetum giganteum

Equisetum myriochaetum

Equisetum hyemale — Хвощ зимовий

Equisetum laevigatum

Equisetum ramosissimum

Equisetum scirpoides

Equisetum variegatum

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%BE%D1%89

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Падиволос&oldid=281934