Відмінності між версіями «Амуниція»
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 40. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 40. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Ам]] | [[Категорія:Ам]] | ||
| Рядок 26: | Рядок 23: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:387 Changes in uniforms and armament of troops of the Russian Imperial army (1).jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:387 Changes in uniforms and armament of troops of the Russian Imperial army (1).jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:77323262.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|g2o73WqC6t0}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 21:05, 17 листопада 2019
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці, ж. = Муниція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. військ. Сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять спорядження військовослужбовця, а також військове спорядження коня. Тисяча солдатів, як один, забряжчали амуніцією, перекинувши гвинтівки на руку (Юрій Смолич, I, 1958, 442); — Тримайте, хлопці, і для мене коня при повній амуніції. Швидко прибуду (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 6). 2. перен., ірон. Про одяг і речі, які свідчать про заняття людини (напр., про рибальське спорядження та ін.). Незабаром рипнули в прихожій двері, і в хату вступив батько [жебрак] з торбами на плечах. Він здійняв свою амуніцію, передягся і ввійшов у світлицю з запаленою папіросою в губах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 345).
Словник іншомовних слів Мельничука
амуні́ція (польс. amunicja, від лат. munitio – спорядження) сукупність предметів, що становлять спорядження військовослужбовця. Кінсьκа А. – упряж, сідло, в’ючні пристрої.
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 7.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 40.
Ілюстрації
.jpg)
|
|
