Відмінності між версіями «Гадиня»
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7fc58e41_fb4e_4194_9a45_7aca5b562866_650x410_1_650x410_1_650x410_2_650x410_1_650x410_1_650x410.jpg|x400px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
=='''Легенда про Змієногу Богиню'''== | =='''Легенда про Змієногу Богиню'''== | ||
Поточна версія на 15:15, 17 листопада 2019
Гадиня, -няти, с. Змѣенышъ. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238.
Зміст
Сучасні словники
1. Гадиня - с. Маля змії (у 1 знач.). Чує Королевич на буці писк. Виліз на бука і дивиться: у гнізді троє змієнят плачуть (Калин, Закарп. казки, 1955, 46).
Словник фразеологізмів
1.гадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця у кого. Хто-небудь постійно переживає, непокоїться, мучиться у зв’язку з чимсь. Гадюка ссе коло серця у матері — не спить, переживає вона за сина (З газети).
2.підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).
3.пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?” (О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).
Ілюстрації
Легенда про Змієногу БогинюЗа скіфською легендою, прамати скіфів-слов'ян; грецькі писемні джерела подають дуже плутані відомості про неї: вона дочка Тартара (Підземного світу) і Геї (Землі), жила в Гїлеї (на узбережжі Чорного моря), де сховала в печері коней Геракла. Побачивши таку дивну істоту, Геродот здивувався і запитав про своїх коней. Діва-Змія запропонувала взяти її за жінку, лише за такої умови вона поверне коней. Від Геракла вона народила трьох синів. Залишаючи Змієногу, Геракл передав їй свій лук, пояс і золоту чашу, що була причеплена до пояса, та наказав їй виростити синів і випробувати їх таким чином: хто зуміє підперезатися поясом Геракла та натягнути тятиву його лука, тому бути царем землі. Зміг виконати це наймолодший син на ім'я Скіф. Саме від нього походить народ скіфів. Її брат – Ахіл, також у грецьких джерелах вважається скіфом (див. Ахіл). Символіка образу напівдіви-напівзмії може лише вказувати на її жіночу земно-водну сутність; зображалася як морська діва, русалка; Змієнога Богиня має ще назву Муза Борисфеніда, дочка Дніпра. Зображення Богині були поширені ще за часів Київської Русі на медальйонах, названих змієвиками, що використовувались як обереги. За легендами, що існують до нашого часу, місце печери Змієногої Богині на о. Хортиця. Джерела та літератураhttps://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%8F https://www.ridivira.com/uk/pokazhchyk-imen/item/zmienoga Зовнішні посиланняhttps://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B3%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0 |
