Відмінності між версіями «Вуличенька»

Поточна версія на 12:42, 17 листопада 2019

Вуличенька, вуличка, -ки, ж. Ум. отъ вулиця.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Слово вуличенька має наступні синоніми:

(широка) проспект (з алеями) бульвар (центральна) артерія маґістраля (у сша) авеню (глуха) завулок провулок вуличка ок. дорога проїзд … Редагувати синоніми

Ву́личенька — обмежений принаймні з одного боку рядом будинків простір у межах міста або іншого населеного пункту, призначений для пересування людей, проїзду транспорту, розміщення соціальної інфраструктури та споруд. Зазвичай вулиця обмежена рядами будинків з обидвох сторін проїзної частини. Обов'язковим елементом вулиці є тротуар для пішоходів. Додатковими елементами вулиць можуть бути трамвайні колії, велосипедні доріжки, розподільчі смуги (зелені насадження, газони) й огорожі. Крім того, уздовж вулиць під тротуарами та проїзною частиною прокладаються численні міські комунікації: водо- та газорозподільні системи, теплові мережі, лінії зв'язку, електричні кабелі тощо.

Історично вулиці виникли у містах як транспортні напрямки (дороги), які з'єднували в'їзні брами з ринковою, вічевою або іншою головною площею міста. Вулиці відігравали також значну роль в обороноздатності міст, такі вулиці зазвичай проходили уздовж стін та призначалися для швидкого переміщення оборонців, зброї й інших ресурсів між фортифікаційними елементами міста. Згодом вулиця стала одним із найважливіших елементів містобудування й елементом локалізації споруд (поштова адреса, адреса земельної ділянки тощо) у містах та інших населенних пунктах.

ВУ́ЛИЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до вулиця 1. Він йшов вузькою, покрученою вуличкою, немов коридором, повним каміння та м'якого пилу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); Пісні вливалися в процесію з усіх вулиць і вуличок безупинно, неначе потоки в велику ріку (Олександр Довженко, I, 1958, 93).

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка. 1. Позбавляти житла, притулку. Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату і шматок поля.. Старого й немічного Северина Глущука Генріх викинув на вулицю (С. Чорнобривець).

2. Позбавляти засобів для існування, заробітку. А молодий [пан] — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний).

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка.

2. Позбавляти засобів для існування, заробітку. А молодий [пан] — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний).

ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту). Проводити час у розвагах; нічого не робити, нічим не займатися. — Отож зміну відробив та й пішов вітер по вулицях ганяти. Тільки й на умі танці та комфорт (О. Гончар); А що можна сказати про волоцюг і пройдисвітів, які ганяють по світу вітер, .. витирають чужі кутки? (П. Загребельний).

дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. військові коменданти скрізь давали мирному солончанському ешелонові зелену вулицю (О. Гончар); І раптом старий німець здурів! На станції, яка давала ешелонові зелену вулицю, він зупинив поїзд і заявив, що далі не поїде (П. Загребельний).

2. кому. Створювати умови для швидкого просування кого-небудь по роботі, службі; сприяти кому-небудь у чомусь. От ми заберемо його [голову колгоспу] од вас,— сказав Сагайдак,— і повеземо його туди, де його ніхто не спинятиме, а ще .. дадуть зелену вулицю (В. Кучер).

3. чому. Створювати умови для безперешкодного розвитку, використання, впровадження і т. ін. чого-небудь. Зелену вулицю горохові дають в кожному господарстві (З газети); — Тепер інший час. Ізотопу [урану] скоро дадуть зелену вулицю (Н. Рибак); Подекуди вміст шкідливих речовин у продукції перевищує гранично допустимі норми. Отже, настав час дати зелену вулицю біологічним методам (З газети).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця

http://sum.in.ua/s/vulychka