Відмінності між версіями «Хизуватися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Синоніми)
(Ілюстрації)
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 7: Рядок 7:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D6d99f3a79a8dc7344c7638486fb2d38.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:UyItJ0CuoRwqd39.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козиритися2.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Козиритися3.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
 
==Синоніми==
 
==Синоніми==
ВИХВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
+
'''ВИХВАЛЯТИСЯ''', яюся, яєшся, недок., ВИХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
  
 
1. Хвастати, хвалити самого себе. — Не дурніший же я, справді, від його! — вихвалявся Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 384);
 
1. Хвастати, хвалити самого себе. — Не дурніший же я, справді, від його! — вихвалявся Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 384);
Рядок 26: Рядок 26:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
http://slovopedia.org.ua/41/53413/275274.html
 +
 +
https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%85%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
 +
 +
https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Поточна версія на 10:26, 17 листопада 2019

Хизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Хвастать, спесивиться. Хизується, неначе на пристяжці. Ном. № 2508.

Сучасні словники

ХИЗУВА́ТИСЯ, уюся, уєшся, недок., чим і без додатка. Виставляти що-небудь напоказ, пишатися чим-небудь; хвалитися, чванитися. Я от сам покірно ношу вузьконосі черевики, подібні до тих, що носили наші діди, а мусив би, очевидно, носити тупоносі, якими хизувалися елегантні джентльмени за моїх молодих літ, — мусив би, коли б так продиктувала всевладна мода (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 171); Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 22); — Невже ти такий непосидючий? — А то ні! — хизувався хлопчик. — Я такий, що спокійно й одного уроку не просиджу (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 79); Солдати скидали з себе амуніцію недбало, хизуючись один перед одним, як уміють хизуватися тільки фронтовики (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 43); * Образно. Вітер хизувався своєю пустотливістю (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 592); Щиглики попискували в клітці, хизувалися червоними штанцями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 539); * У порівняннях. Вирвавшись з міцних обіймів зими на волю, річка котила руді хвилі, немов хизуючись тим, що тепер її ніхто не спинить (Панас Кочура, Родина.., 1962, 147).

Ілюстрації

D6d99f3a79a8dc7344c7638486fb2d38.jpg UyItJ0CuoRwqd39.jpg Козиритися2.jpg Козиритися3.jpeg

Синоніми

ВИХВАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИХВАЛИТИСЯ, люся, лишся, док.

1. Хвастати, хвалити самого себе. — Не дурніший же я, справді, від його! — вихвалявся Пищимуха (Панас Мирний, IV, 1955, 384); // ким, чим. Хвалити щось своє, своїх близьких і т. ін. Любив [Терентій] вихвалятися своєю фізичною силою (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 29); Сестра вихвалятиметься своїми успіхами і п'ятірками (Юрій Смолич, II, 1958, 45); Перед людьми Мар'ян поспішив вихвалитися і своїм сином Юрком (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 32).

2. Хвалькувато погрожувати; нахвалятися. — Вони [шляхтичі] вихваляються порізати всю старшину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 106).

БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯрозм., ПРИ́НДИТИСЯрозм., ІНДИ́ЧИТИСЯрозм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯрозм., ГОНОРУВА́ТИрідше, ГОНОРИ́ТИСЯдіал., ФУДУ́ЛИТИСЯдіал.,ПИША́ТИСЯзаст. (гордовито); ГОРОЇ́ЖИТИСЯрозм., КОСТРИ́ЧИТИСЯрозм., ПРИ́ЩИТИСЯрозм.рідше,ФАНАБЕ́РИТИСЯрозм. (триматися зарозуміло, з викликом); ЗАРОЗУМІВА́ТИСЯ, ЗАЗНАВА́ТИСЯ (ставати зарозумілим); НАБУНДЮ́ЧУВАТИСЯ, НАПРИ́НДЖУВАТИСЯрозм., ДУ́ТИСЯрозм., НАДУВА́ТИСЯ[НАДИМА́ТИСЯ]розм., НАПУ́ЖУВАТИСЯрозм., НАЖА́БЛЮВАТИСЯзневажл. (набирати бундючного вигляду); ЗАНО́СИТИСЯрозм., НЕСТИ́СЯрозм., ЧВА́НИТИСЯпідсил.розм., БРИ́ШКАТИрозм. рідше,КОКО́ШИТИСЯрозм. рідше (виставляючи, підкреслюючи що-небудь); ПАНИ́ТИСЯрозм., ПАНІ́ТИрозм., ПАНО́ШИТИСЯзаст. (триматися по-панському). - Док.: набундю́читися, напиндю́читися, напри́ндитися, загордува́ти, загорди́тися, загорді́ти, нагорої́житися, зарозумі́тися, зазна́тися, наду́тися, напу́житися, нажа́битися, занести́ся, запані́ти. Він [пан].. бундючиться, величається, мов чумацька воша, супроти простих людей (О. Ільченко); Пан Демид, причепурившись, вийшов на середину дороги і, випнувши черево, почав.. надиматись, напринджуватись, набундючуватись, напужуватись, нажаблюватись (О. Ільченко); Нехай не пиндючиться, коли хоче отримувати добру платню, керуючи більшим маєтком (О. Слісаренко); Він коли не з огидою, так з великою неохотою й так почав наймати оцю погану, рябу молодицю, а вона ще й приндиться! (Л. Яновська); - Та бери ж, чого запишалася, - прикрикнула.. мати. - Людина дає, а воно.. ще й індичиться (Ю. Збанацький); - І чого б я, Левку, так пишалася? Шкода тобі розповісти? (М. Стельмах); - Та все супиться, та все гордує, і говорити з людьми не хоче (Ганна Барвінок); Даремно гороїжилось панство, що ми, мовляв, сильні й готові (П. Козланюк); Чим начальник дурніший, тим він гордіший, і знай дметься, мов шкураток на вогні (Г. Квітка-Основ’яненко); - Не заносся, моя пані! То мене так мир шанує, Через мене й ти у шані! (І. Манжура); А сусідки казали одна одній: - А вже й несеться Охрімиха з своїм читанням! (Б. Грінченко); - От не люблю я вже сього! - гукнула вона. - І чого вже чванитись! Вже що страшно, то страшно, нема чого хорохоритись! (Олена Пчілка); - Та ти не бришкай! - крикнув старшина. - Дивися, її як краще допитуєшся, як їй хочеться, а вона ще й бришка! (Панас Мирний); Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (В. Стефаник); Зовсім дурна баба, - думає Грицько, - а ще й паниться (С. Васильченко). - Пор. хизува́тися.

ХИЗУВА́ТИСЯперев. чим (чванливо виставляти що-небудь як свою перевагу), ВИХИЗОВУВАТИСЯпідсил., ЧВА́НИТИСЯ, ЗАДАВА́ТИСЯ, ВИНО́СИТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯрозм., КОЗИРИ́ТИСЯрозм., КОЗИРЯТИрозм., ХВИНТИ́ТИрозм.Поважно стояли багачі, безсоромно хизуючись у церкві своїм багатством (І. Цюпа); Було, шляхта, знай чваниться, День і ніч гуляє (Т. Шевченко); Він навіть має залізного хреста, але не задається ним, а навпаки - кепкує з нього, як із ганебного способу обдурювати солдатів (П. Колесник); [Трохим:] А хіба не пам’ятаєш, як погано люде говорять про Чопоріїв? Виносятьсясвоїм війтівством,.. людей не почитають, не шанують, кривдять (М. Кропивницький); Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (М. Зарудний); Шурка з особливим смаком козиряв іноземними словами і абстрактним способом мислення (Ю. Смолич); - Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справді пишна птиця! (Л. Глібов). - Пор. бундю́читися.

Див. також

http://slovopedia.org.ua/41/53413/275274.html

https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F/%D1%85%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

https://uk.worldwidedictionary.org/%D1%85%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F

Джерела та література

Зовнішні посилання