Відмінності між версіями «Племіння»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
(не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | |style="width: | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |- valign="top" |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:765096234897.jpg|x240px]] |
− | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:09736328.jpg|x240px]] | |
==Медіа== | ==Медіа== |
Поточна версія на 20:47, 17 листопада 2019
Племіння, -нів, с. мн. Племена. Встрѣчено у Кулиша. Великі й дрібненькі племіння й народи. К. Дз. 231.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Тлумачення із "Словника української мови"
1. Форма суспільної організації і етнічної спільності людей, що характерна для родової стадії первіснообщинного ладу. Великий і численний рід, один із родів полянського племені, до якого належав Ант, споконвіку жив над Дніпром (Скл., Святослав, 1959, 11); Племенами називаються об'єднання родів, які жили на спільній території, говорили однією мовою і мали спільні звичаї та вірування (Іст. СРСР, I, 1957, 9).
2. Група народностей, пов'язаних спільним походженням і спорідненістю мов. Найближчими сусідами Західної Римської імперії були германські племена, далі на схід жили слов'янські, литовські, фінські племена (Іст. середніх віків, 1955, 3).
3. заст. Народність, національність; народ. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені (Коцюб., І, 1955, 292); Серед мішанини різних мов, які він знав і яких не знав повністю, йому був зрозумілий тільки сміх, єдиний для всіх племен, однаковий у всіх людей на землі (Гончар, III, 1959, 157).
Ілюстрації
МедіаДив. такожДжерела та літератураЗовнішні посилання |