Відмінності між версіями «Шкурник»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | ШКУРНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. - Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243). | |
2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296). | 2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296). | ||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26s.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:27_(1).jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:743803_1_w_590.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 19:19, 16 листопада 2019
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШКУРНИК, а, ч., розм. 1. Той, хто вбиває належних до знищення тварин і здирає з них шкуру. - Так воно вже заведено: яка не є шкура на волові, а шкуродер здере її (Стельмах, І, 1962, 243).
2. перен. Жорстока людина, що визискує інших, наживається на них. [Кіндрат Антонович:] Казав, правда, що чув і те, як господин [пан] предводитель бовкнули про мене незвичайне слово: шкуродером мене звеличали! (Кроп., II, 1958, 279); - А може, таки перейдеш до нього? - Краще я за смертю піду! ..До того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Зараз він.. скаже, що я шкуродер, бо ламаю таку безбожну ціну за пустякову [незначну] роботу (Чаб., Катюша, 1960, 112); // Уживається як лайливе слово. Дибляни набігли, махаючи кийками й ломаками та гукаючи: -А, бісові шкуродери, попалися!.. (Гр.', II, 1963, 296).
Ілюстрації
|
.jpg)
|
|
|
