Відмінності між версіями «Радиця»
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54323452.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:54323452.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3541324432e.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3541324432e.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1241232143121.jpeg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 16:19, 16 листопада 2019
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Зміст
Сучасні словники
Рада, радянський
У 1905 —1906 виникли ради робітничих депутатів з революційно налаштованих груп для керівництва страйками, та робітничими демонстраціями. Так само в 1917 постали ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Соціалісти-революціонери опанували селянські, а меншовики — робітничі ради. Більшовики на чолі з Володимиром Леніном кинули гасло «Вся влада радам!» і намагалися здобути вплив у радах. Після перевороту 7 листопада 1917 російська партія більшовиків оголосила перебрання влади від Тимчасового уряду від імені Рад; властиво партія прикрила свою диктатуру меншості ширмою класових представницьких органів від верхів аж до найнижчих щаблів адміністрації. Також «вибори» до рад є попередньо устійнювані та апробовані органами партії. Прояви бажання привернути радам хоч частину влади виявляються подекуди також в офіційних виступах в СРСР, але вони впливу на фактичний стан справ не мають.
Деякий час більшовики вживали і для визначення утворених ними органів центральної і місцевої влади в Україні російськомовний термін «совєт». Лише з 1919 набув поширення український відповідник «рада», «радянський».
Для підкреслення російського походження цих установ і політичних концепцій в українській діаспорній літературі, за винятком офіційних назв установ, вживається термін «совєт» і прикметник «совєтський»).
Ілюстрації
|
|
|
|
