Відмінності між версіями «Видирати»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ВИДИРАТИ, аю, аєш, недок., ВИДЕРТИ і ВИДРАТИ, деру, дереш, док., перех. | ||
| + | |||
| + | 1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого. — Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму (Українські народні казки, 1951, 43); Романенко і побагровів і нервовим рухом видер кілька аркушів з блокнота (Семен Журахович, Звич. турботи. 1960, 78); Він знову з тихим тріском видрав собі волосину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 300); | ||
| + | |||
| + | 2.Витягати, виймати з чогось в'язкого, липкого. Бідолашна [коняка] намагалася вимкнутися із трясовини.. їй таки пощастило видерти одну ногу, — і потім вона вже легше звільнила другу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64); | ||
| + | |||
| + | 3.Діставати, знаходити з труднощами. — Добряча шапка! Чабанська!.. Це мені Хома дав. І де він їх видирає? (Олесь Гончар, I, 1954, 68); І чого не наверзе баба! Діти все дивуються. — І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок? (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 27); — Хіба ж таки ми не знайдемо тії [тієї] вражої Оксани? — Гайда з нами, Щуре: ми її із землі тобі видеремо! (Степан Васильченко, I, 1959, 234). | ||
| + | |||
| + | 4. Забирати з гнізда, з нори (яйця, пташенят і т. ін.). Він ніколи не видирав сорочачих яєць, не бачив, як квочка висиджує курчат (Олесь Донченко, V, 1957, 57); [Ведмідь:] Мед поліз я видирати, Став трухлявий сук тріщати (Євген Фомін, Вибр., 1958, 264); Ой видрала кубелечко, де качка несеться, Перечула через люде, ледащо сміється (Павло Чубинський, V, 1874, 392). | ||
| + | |||
| + | 5. Забирати силоміць, виривати що-небудь у когось; віднімати. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358); Її тішило, як горобці заметушилися, навперейми видираючи один від одного крихти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272); Побачивши бінокль, він безцеремонно видер його в оторопілої Сахно (Юрій Смолич, I, 1958, 76); | ||
| + | |||
| + | 6. Примушувати віддавати або віднімати що-небудь у когось, створивши відповідні умови. Таким самим солодким, жалісним, рівним голосом обманює він і мужиків, видирає в них гроші за найменшу провину (Ольга Кобилянська, I, 1956, 178); — І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може... (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 148). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:videraut.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Voor.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:za-dengami.jpg|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
| Рядок 18: | Рядок 31: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | http://sum.in.ua/ | |
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 15:37, 16 листопада 2019
Видирати, -раю, -єш, сов. в. видерти, -деру, -реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку зпід жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять изъ птичьяго гнѣзда или звѣриной норы яйца или дѣтенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставаніи раковь изъ ихъ норъ. А що ви робите, хлопці? Раків видираємо зпід круч. О. 1861. XI. 114.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ВИДИРАТИ, аю, аєш, недок., ВИДЕРТИ і ВИДРАТИ, деру, дереш, док., перех.
1. Рвучи, відділяти, відокремлювати що-небудь від цілого. — Півнику-братику, відчини! Як не відчиниш, віконце видеру, борщик виїм і тебе візьму (Українські народні казки, 1951, 43); Романенко і побагровів і нервовим рухом видер кілька аркушів з блокнота (Семен Журахович, Звич. турботи. 1960, 78); Він знову з тихим тріском видрав собі волосину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 300);
2.Витягати, виймати з чогось в'язкого, липкого. Бідолашна [коняка] намагалася вимкнутися із трясовини.. їй таки пощастило видерти одну ногу, — і потім вона вже легше звільнила другу (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 64);
3.Діставати, знаходити з труднощами. — Добряча шапка! Чабанська!.. Це мені Хома дав. І де він їх видирає? (Олесь Гончар, I, 1954, 68); І чого не наверзе баба! Діти все дивуються. — І де ви, бабо, видрали таких казок та приказок? (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 27); — Хіба ж таки ми не знайдемо тії [тієї] вражої Оксани? — Гайда з нами, Щуре: ми її із землі тобі видеремо! (Степан Васильченко, I, 1959, 234).
4. Забирати з гнізда, з нори (яйця, пташенят і т. ін.). Він ніколи не видирав сорочачих яєць, не бачив, як квочка висиджує курчат (Олесь Донченко, V, 1957, 57); [Ведмідь:] Мед поліз я видирати, Став трухлявий сук тріщати (Євген Фомін, Вибр., 1958, 264); Ой видрала кубелечко, де качка несеться, Перечула через люде, ледащо сміється (Павло Чубинський, V, 1874, 392).
5. Забирати силоміць, виривати що-небудь у когось; віднімати. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358); Її тішило, як горобці заметушилися, навперейми видираючи один від одного крихти (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272); Побачивши бінокль, він безцеремонно видер його в оторопілої Сахно (Юрій Смолич, I, 1958, 76);
6. Примушувати віддавати або віднімати що-небудь у когось, створивши відповідні умови. Таким самим солодким, жалісним, рівним голосом обманює він і мужиків, видирає в них гроші за найменшу провину (Ольга Кобилянська, I, 1956, 178); — І таки треба видирати землю в тих, хто нажертися нею не може... (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 148).
Ілюстрації
|
|
|
