Відмінності між версіями «Раяти»
(→Сучасні словники) |
|||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:1113341.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:35662.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:366.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4312313.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 16:10, 16 листопада 2019
Раяти, -раю, -єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.
Зміст
Сучасні словники
1)РА́ЯТИ, ра́ю, ра́єш і рідко РА́ЇТИ, ра́ю, ра́їш, недок., перех. і неперех., кому, рідше кого, діал. Радити (у 1 знач.). Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка (Н.-Лев., II, 1956, 351); І тебе я, куме, раю: Стане жінка турбувати, Щоб купив ти їй чоботи, — Не берися купувати! (Щог., Поезії, 1958, 433); Люди.. допитувалися, що доктор раяв слабому (Черемш., Тв., 1960, 80).
2)Дава́ти (да́ти) пора́ду: а) (кому) підказувати кому-небудь, навчати когось, як треба діяти, що робити в тих чи інших обставинах. — Я стар чоловік, нездужаю [не здужаю] встати, Буду йому [гетьману] пораду давати, По-батьківській научати, Як на ляха стати (Шевч., II, 1963, 159); Хто дасть пораду ланковій і допоможе інвалідові? ..Усе він, парторг (Жур., Дорога.., 1948, 163); Руднєв усім давав батьківські поради, продовжуючи виховувати своїх партизанів (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 10); б) (тільки док., перев. чому, рідко) навести порядок, зробити лад у чому-небудь, упоратися з чимсь; дати раду. Вийшла [мати] в пекарню дать пораду тим курам [курям], що порізали (Свидн., Люборацькі, 1955, 87); Нема́ (нема́є) пора́ди — про безвихідне становище. — Мамо, мамо! Скажіть мені словечко, скажіть!.. — А що я тобі казатиму, дочко? — заговорила Чайчиха похмуро. — Поради нема! (Вовчок, І, 1955, 264); Пора́ди проси́ти (пита́ти, шука́ти і т. ін.) у кого; Удава́тися за пора́дою до кого — звертатися до когось із проханням підказати, навчити, як треба діяти, що робити в певній конкретній ситуації. Пішла вона до сусідів Поради просити… Присудили сусідоньки У наймах служити (Шевч., І, 1951, 232); — Куди ж мені тепер голову прихилити? До кого ж мені йти? В кого мені питати поради? — голосила Василина, оглядаючись кругом (Н.-Лев., II, 1956, 88); Чи варто ж в людей сих шукати поради? Нікчемні тут люди навколо! (Л. Укр., І, 1951, 344); Вона марніла, блідла, худла. Батьки занепокоїлися її здоров’ям і стали удаватися до лікарів за порадою (Кобр., Вибр., 1954, 92); Слу́хати (послу́хати, слу́хатися, послу́хатися) пора́ди (пора́д) кого, чиєї — робити так, як хто-небудь підказав, навчив. — Слухайте ж моєї поради, покиньте того Павла навіженого: нехай йому всячина! (Вовчок, І, 1955, 177); Для мене очевидно, що Ви не бережетесь, не слухаєте, певно, добрих порад і наражаєтесь на небезпечність (Коцюб., III, 1956, 432).
Ілюстрації
|
|
|
|
