Відмінності між версіями «Навіджений»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
(Джерела та література)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 15: Рядок 15:
 
*Родовий навідженого
 
*Родовий навідженого
 
*Давальний навідженому
 
*Давальний навідженому
*Знахідний навіджений, навіженого
+
*Знахідний навіджений, навідженого
 
*Орудний        навідженим
 
*Орудний        навідженим
 
*Місцевий на/у навідженому, навідженім
 
*Місцевий на/у навідженому, навідженім
Рядок 33: Рядок 33:
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 
*http://sum.in.ua/s/navizhenyj
 
*http://sum.in.ua/s/navizhenyj
 +
*https://eduknigi.com/sounds.php?word=%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==

Поточна версія на 12:58, 16 листопада 2019

Навідже́ний, -а, -е = Навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

  • Психічнохворий; божевільний. — Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Вовчок, І, 1955, 130); Народи не бажають, щоб їхніх синів убивали в ім’я інтересів купки реакціонерів і навіжених політиків (Вісник АН, 5, 1949, 4); // у знач. ім. навіже́ний, ного, ч.; навіже́на, ної, ж. Психічнохвора людина; божевільний, божевільна. * У порівн. Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи квартир, — і не могли ніде знайти (Коцюб., І, 1955, 199); Вітер шугав, як навіжений (Ткач, Жди.., 1959, 31); // Уживається як лайливе слово. — Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! — говорив Клим, приступаючи до Лукини (Н.-Лев., III, 1956, 359).
  • Неврівноважений, нестриманий. Завела мене сюди моя навіжена весела вдача (Н.-Лев., IV, 1956, 299); Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти (Чаб., Тече вода.., 1961, 50).
  • Позбавлений розумного змісту. Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Мирний, III, 1954, 247).
  • перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений мов з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Дмит., Обпалені.., 1962, 9); За весь час своєї служби в обласному управлінні у Ріти не було такого навіженого дня, як сьогодні (Збан., Переджнив’я, 1955, 216).
  • Навіджений - прикметник, чол.роду, однина
  • Кількість букв:10
  • Кількість звуків:9
  • Кількість складів:4
  • Називний навіджений
  • Родовий навідженого
  • Давальний навідженому
  • Знахідний навіджений, навідженого
  • Орудний навідженим
  • Місцевий на/у навідженому, навідженім

Ілюстрації

Isterika1.jpg 686530f8c3f8338495291c440ff712fa-700x445.jpg 627.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання