Відмінності між версіями «Навіджений»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
*Родовий навідженого | *Родовий навідженого | ||
*Давальний навідженому | *Давальний навідженому | ||
− | *Знахідний навіджений, | + | *Знахідний навіджений, навідженого |
*Орудний навідженим | *Орудний навідженим | ||
*Місцевий на/у навідженому, навідженім | *Місцевий на/у навідженому, навідженім | ||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*http://sum.in.ua/s/navizhenyj | *http://sum.in.ua/s/navizhenyj | ||
+ | *https://eduknigi.com/sounds.php?word=%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Поточна версія на 12:58, 16 листопада 2019
Навідже́ний, -а, -е = Навіжений. Навіджена синиця щигля покидає. Чуб. V. 1124.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- Психічнохворий; божевільний. — Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? (Вовчок, І, 1955, 130); Народи не бажають, щоб їхніх синів убивали в ім’я інтересів купки реакціонерів і навіжених політиків (Вісник АН, 5, 1949, 4); // у знач. ім. навіже́ний, ного, ч.; навіже́на, ної, ж. Психічнохвора людина; божевільний, божевільна. * У порівн. Сотник та десятник, як навіжені, бігали по хатах, шукаючи квартир, — і не могли ніде знайти (Коцюб., І, 1955, 199); Вітер шугав, як навіжений (Ткач, Жди.., 1959, 31); // Уживається як лайливе слово. — Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! — говорив Клим, приступаючи до Лукини (Н.-Лев., III, 1956, 359).
- Неврівноважений, нестриманий. Завела мене сюди моя навіжена весела вдача (Н.-Лев., IV, 1956, 299); Познайомлю тебе з таким же навіженим мрійником, як і ти (Чаб., Тече вода.., 1961, 50).
- Позбавлений розумного змісту. Піди тільки проти їх [людей], зроби що таке, що не в’яжеться з їх навіженими звичаями, так і загукають: не можна! не годиться! (Мирний, III, 1954, 247).
- перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін. Рев сурем, дзвін броні, брех панських хортів, І гвалт навіжений мов з пекла злетів (Стар., Поет. тв., 1958, 215); Багрич відчуває, як недобра, навіжена лють насувається на нього (Дмит., Обпалені.., 1962, 9); За весь час своєї служби в обласному управлінні у Ріти не було такого навіженого дня, як сьогодні (Збан., Переджнив’я, 1955, 216).
- Навіджений - прикметник, чол.роду, однина
- Кількість букв:10
- Кількість звуків:9
- Кількість складів:4
- Називний навіджений
- Родовий навідженого
- Давальний навідженому
- Знахідний навіджений, навідженого
- Орудний навідженим
- Місцевий на/у навідженому, навідженім
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
- http://sum.in.ua/s/navizhenyj
- https://eduknigi.com/sounds.php?word=%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD