Відмінності між версіями «Тулитися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 3 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках. | Тлумачення слова у сучасних словниках. | ||
| − | + | 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (Коцюб., II, 1955, 380); Пес мій до ніг тулиться, лащиться, на браму бреше (Ю. Янов., І, 1954, 37); Люда.. полізла в кузов. Там лежали на соломі поранені й тулилися до бортів санітарки (Перв., Дикий мед, 1963, 455); До Савиного плеча голубицею тулилася Орина (Чорн., Пісні.., 1958, 60); Відчувши, що хлопець дрижить у своїй майці, вона притулилась до нього, пригорнула, щоб зігріти: - Тулись до мене, тулись (Гончар, Тронка, 1963, 247); // перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. [Ганна:] Воно вже й скрізь так повелося: багачі до багачів туляться (Кроп., II, 1958, 20); До них [дівчат], як до своїх найближчих друзів, тулилася Маруся-білоруска (Хижняк, Тамара, 1959, 222). | |
2. Міститися одне біля одного, близько до чогось. Обабіч Пруту туляться одне до одного тісні села покутські (Козл., Ю. Крук, 1958, 5); Густо стоять обдерті хати, туляться дірявими стріхами одна до одної (Цюпа, Назустріч.., 1958, 38); На розвилці доріг, тулячись ближче до березняка, стояв.. одноповерховий будиночок (Коз., Сальвія, 1959, 16); Вони [яблука] тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі (Чаб., Тече вода.., 1961, 69). | 2. Міститися одне біля одного, близько до чогось. Обабіч Пруту туляться одне до одного тісні села покутські (Козл., Ю. Крук, 1958, 5); Густо стоять обдерті хати, туляться дірявими стріхами одна до одної (Цюпа, Назустріч.., 1958, 38); На розвилці доріг, тулячись ближче до березняка, стояв.. одноповерховий будиночок (Коз., Сальвія, 1959, 16); Вони [яблука] тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі (Чаб., Тече вода.., 1961, 69). | ||
3. Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375); Хлоп'ята - вуличні продавці дешевих цигарок - сірими горобцями туляться біля під'їздів високих будинків (Донч., II, 1956, 258); Новоприбулі так само тулилися тісними купками попід нашою стіною, під уцілілою ще частиною даху (Коз., Гарячі руки, 1960, 23); // Розміщатися на площі недостатнього розміру. Аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози - Далебі, хоч і собі у вулиці ставати. Та Яким заперечив: мовляв, чи ж кращих місць не заслужили, що будемо в проході тулитись (Головко, II, 1957, 183); // Жити в тісному приміщенні. Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (Граб., І, 1959, 495); Дідова сім'я тулилася в тісному, присадкуватому флігелі (Збан., Сеспель, 1961, 172); // Міститися в незручному місці. Стоячи на горі, згорда позирала Корнієва хата на поганеньку хатчину, що тулилася на дні в балці (Гр., І, 1963, 403); Мені випало жити в хаті, що тулилася під кручею і наче приросла одним боком до неї (Хор., Ковила, 1960, 24). | 3. Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375); Хлоп'ята - вуличні продавці дешевих цигарок - сірими горобцями туляться біля під'їздів високих будинків (Донч., II, 1956, 258); Новоприбулі так само тулилися тісними купками попід нашою стіною, під уцілілою ще частиною даху (Коз., Гарячі руки, 1960, 23); // Розміщатися на площі недостатнього розміру. Аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози - Далебі, хоч і собі у вулиці ставати. Та Яким заперечив: мовляв, чи ж кращих місць не заслужили, що будемо в проході тулитись (Головко, II, 1957, 183); // Жити в тісному приміщенні. Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (Граб., І, 1959, 495); Дідова сім'я тулилася в тісному, присадкуватому флігелі (Збан., Сеспель, 1961, 172); // Міститися в незручному місці. Стоячи на горі, згорда позирала Корнієва хата на поганеньку хатчину, що тулилася на дні в балці (Гр., І, 1963, 403); Мені випало жити в хаті, що тулилася під кручею і наче приросла одним боком до неї (Хор., Ковила, 1960, 24). | ||
| − | + | Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. | |
| − | + | перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. | |
》 Міститися одне біля одного, близько до чогось. | 》 Міститися одне біля одного, близько до чогось. | ||
》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. | 》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. | ||
| − | + | Розміщатися на площі недостатнього розміру. | |
| − | + | Жити в тісному приміщенні. | |
| − | + | Міститися в незручному місці. | |
| + | Вони вийшли з-за рогу, міцно тримаючись один одного, припадаючи і притискаючись до стіни (Смолич, Ми разом.., 1950, 34); Петро повзе, притискуючись усім тілом до снігу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 89); Десятки питань ладні зірватись з Олесевого язика.. Він притискується до батькового плеча й шепоче: -Все, як у казці... (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 138); Мекаючи на всі лади, вони запрудили ворота, і Тимко притисся з конем до паркана, перечікуючи, доки схлине овеча ріка (Тют., Вир, 1964, 35); Гуро акуратно зачинив двері, що автоматично притиснулися до стіни (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 74); // перен. Розміщуватися, розташовуватися дуже близько до чого-небудь. Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Досв., Гюлле, 1961, 111); Стара хатина, яку йому залишив батько, спиною майже притиснулася до скелі, що висить валунами над хатою (Томч., Жменяки, 1964, 195). | ||
| + | |||
| + | У випадку застосування електрозварювання.. кромки деталей переходять у тістоподібний стан, потім деталі притискаються одна до одної з певною силою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 130); Коткуванням вузол кущення притискується до вологого грунту, в результаті підсилюється приплив до нього вологи (Хлібороб Укр., 11, 1963, 21). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Поточна версія на 20:06, 15 листопада 2019
Заголовок посиланняТули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. М. Пр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (Коцюб., II, 1955, 380); Пес мій до ніг тулиться, лащиться, на браму бреше (Ю. Янов., І, 1954, 37); Люда.. полізла в кузов. Там лежали на соломі поранені й тулилися до бортів санітарки (Перв., Дикий мед, 1963, 455); До Савиного плеча голубицею тулилася Орина (Чорн., Пісні.., 1958, 60); Відчувши, що хлопець дрижить у своїй майці, вона притулилась до нього, пригорнула, щоб зігріти: - Тулись до мене, тулись (Гончар, Тронка, 1963, 247); // перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. [Ганна:] Воно вже й скрізь так повелося: багачі до багачів туляться (Кроп., II, 1958, 20); До них [дівчат], як до своїх найближчих друзів, тулилася Маруся-білоруска (Хижняк, Тамара, 1959, 222).
2. Міститися одне біля одного, близько до чогось. Обабіч Пруту туляться одне до одного тісні села покутські (Козл., Ю. Крук, 1958, 5); Густо стоять обдерті хати, туляться дірявими стріхами одна до одної (Цюпа, Назустріч.., 1958, 38); На розвилці доріг, тулячись ближче до березняка, стояв.. одноповерховий будиночок (Коз., Сальвія, 1959, 16); Вони [яблука] тулилися на гілках так густо, що обважніле дерево аж гнулося під золотистою вагою до землі (Чаб., Тече вода.., 1961, 69).
3. Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. Переполохані панянки тулились по кутках, як овечата розігнаної вовком отари (Стор., І, 1957, 375); Хлоп'ята - вуличні продавці дешевих цигарок - сірими горобцями туляться біля під'їздів високих будинків (Донч., II, 1956, 258); Новоприбулі так само тулилися тісними купками попід нашою стіною, під уцілілою ще частиною даху (Коз., Гарячі руки, 1960, 23); // Розміщатися на площі недостатнього розміру. Аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози - Далебі, хоч і собі у вулиці ставати. Та Яким заперечив: мовляв, чи ж кращих місць не заслужили, що будемо в проході тулитись (Головко, II, 1957, 183); // Жити в тісному приміщенні. Ми тулимось в холодних підземеллях: Там наші хати; носим лахмани... (Граб., І, 1959, 495); Дідова сім'я тулилася в тісному, присадкуватому флігелі (Збан., Сеспель, 1961, 172); // Міститися в незручному місці. Стоячи на горі, згорда позирала Корнієва хата на поганеньку хатчину, що тулилася на дні в балці (Гр., І, 1963, 403); Мені випало жити в хаті, що тулилася під кручею і наче приросла одним боком до неї (Хор., Ковила, 1960, 24). Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. 》 Міститися одне біля одного, близько до чогось. 》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці. Розміщатися на площі недостатнього розміру. Жити в тісному приміщенні. Міститися в незручному місці. Вони вийшли з-за рогу, міцно тримаючись один одного, припадаючи і притискаючись до стіни (Смолич, Ми разом.., 1950, 34); Петро повзе, притискуючись усім тілом до снігу (Багмут, Щасл. день.., 1951, 89); Десятки питань ладні зірватись з Олесевого язика.. Він притискується до батькового плеча й шепоче: -Все, як у казці... (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 138); Мекаючи на всі лади, вони запрудили ворота, і Тимко притисся з конем до паркана, перечікуючи, доки схлине овеча ріка (Тют., Вир, 1964, 35); Гуро акуратно зачинив двері, що автоматично притиснулися до стіни (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 74); // перен. Розміщуватися, розташовуватися дуже близько до чого-небудь. Вуличка була вся із крамниць, що щільно притислись одна до одної і тяглися обабіч неї (Досв., Гюлле, 1961, 111); Стара хатина, яку йому залишив батько, спиною майже притиснулася до скелі, що висить валунами над хатою (Томч., Жменяки, 1964, 195).
У випадку застосування електрозварювання.. кромки деталей переходять у тістоподібний стан, потім деталі притискаються одна до одної з певною силою (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 130); Коткуванням вузол кущення притискується до вологого грунту, в результаті підсилюється приплив до нього вологи (Хлібороб Укр., 11, 1963, 21).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
ễ==Див. також==
заголовок посилання==Джерела та література== https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%A2%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F http://sum.in.ua/s/tulytysja
