Відмінності між версіями «Набавити»
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
{{#ev:youtube|XN0Bh6NH9bE}} | {{#ev:youtube|XN0Bh6NH9bE}} | ||
− | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | |
− | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | |
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | + | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
− | [[Категорія:Слова | + |
Поточна версія на 19:35, 15 листопада 2019
Набавити, -ся. См. Набавляти, -ся.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НАБАВИТИ, влю, виш, НАБАВЛЯТИ, яю, яєш, недок.; мн. набавлять; док., перех. і без додатка.
1.Збільшувати що-небудь за рахунок прибавки (перев. про ціну, плату і т. ін.). Полупенко наобіцяв багато речей, і від того, що полковник не спиняв його й не торгувався, — вирішив, що дає мало, і все набавляв та набавляв (Юрій Яновський, Мир, 1956, 123); З того часу йому й набавили десять карбованців у місяць (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 243); Весняна забастовка мало що дала селянам. Перелякані пани й орендарі спочатку набавили ціну, а коли зерно лягло в ґрунт, зірвали надбавку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 517);
2.Збільшувати силу, ступінь, інтенсивність і т. ін. чого-небудь. Він знав, що отець Ісидор був дуже скупий і що тії слова [нагодувати голодних] набавили йому не малого страху (Іван Франко, VIII, 1952, 211); Ярина не оглянулась на майдан, завернула за ріг і набавила ходи (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 200).
Словничок з творів Івана Франка
Набавити
1.(комусь чогось): завдати (страху), напитати (недуги)
2.(страху): нагнати