Відмінності між версіями «Пакуватися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
*[https://www.depo.ua/ukr/life/kak-sobrat-chemodan-i-ne-pomyat-veshchi-13092014165800 Як зібрати валізу і не пом'яти речі] | *[https://www.depo.ua/ukr/life/kak-sobrat-chemodan-i-ne-pomyat-veshchi-13092014165800 Як зібрати валізу і не пом'яти речі] | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | |
| − | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| − | [[Категорія:Слова | + | |
Поточна версія на 18:50, 15 листопада 2019
Пакуватися, -куюся, -єшся, гл. Укладываться, упаковываться.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАКУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Складати, збирати свої речі в дорогу. — Не можна, не можна. за лихими сусідами на селі вдержатись. Хоч зараз спродуйся, пакуйся — та на кубанські степи! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 7); Кінчаючи пакуватись, вкинув [Прудивус] у торбу рушника та чисту сорочку (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 417).
2. Пас. до пакувати. Все в домі було поставлено догори ногами: пакувалися подушки й простирала, кошики з одягом чоловічим, жіночим і дитячим, посуд, харчі на дорогу (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 95).
Ілюстрації
|
|
|
