Відмінності між версіями «Цуґлі»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 8 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | '''ЦУ́ГЛІ''', ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462 | |
| − | == | + | '''ВУДИ́ЛА''', ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324). |
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Cugli.jpg|Цуґлі | ||
| + | </gallery> | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | [http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/63979-cugli.html Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 436.] | ||
| + | |||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%86%D1%83%D0%B3%D0%BB%D1%96 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 246. ] | ||
| + | |||
| + | [http://sum.in.ua/s/vudyla Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2018 року]] | + | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 07:59, 15 листопада 2019
Цуґлі, -лів, м. мн. = Цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Сучасні словники
ЦУ́ГЛІ, ів, мн., заст. Вудила. Летить той огир карий.., а той його держить за цуглі (Чуб., II, 1878, 188); Кармалюк був дуже сильний. Помаленьку прикрався до козака і спіймав коня за цуглі (мундштук), а козака за ногу та й з коня (Укр.. казки, легенди.., 1957, 462
ВУДИ́ЛА, ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Павло Чубинський, V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Петро Панч, II, 1956, 324).
Ілюстрації
Цуґлі
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 781.
