Відмінності між версіями «Тихісько»
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тихісінько.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тихой1.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тихой1.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тихо25.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тих3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:тих3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Поточна версія на 12:13, 14 листопада 2019
Тихісько, нар. = Тихісінько. Шейк. . Який звучить не сильно, не голосно. Він [вітер] несе в собі весь гомін землі, од тихого бриніння мушки до гуркоту грому (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 388); За вікном знизу чутно тихий свист (Леся Українка, II, 1951, 178); Чути тихий плач матері (Олександр Довженко, I, 1958, 223); // Який майже не утворює звуків, не робить шуму. Пішов дощ, дрібний та тихий, мов крізь сито засіяв (Панас Мирний, I, 1954, 355); Вночі повалив сніг, тихий, густий (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460); // Ледве чутний. У траві потонуть тихі кроки (Володимир Сосюра, I, 1957, 368); Тепер, коли в хаті стало тихо, ми почули від забитих дверей ледве чутний брязкіт зброї, тихе тупання ніг (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 73).
2. Сповнений тиші, без голосних звуків. Була холодна, тиха і темна ніч (Іван Франко, VI, 1951, 425); Тихими вересневими світанками господар, що виганяв худобу на пасовисько, прислухався, чи не гуркоче де-небудь далі, чи не відходить фронт, чи не гонять назад германця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 390); Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси, І проходиш ти в тихих, морозних лісах: Таємниця сіяє й згасає в очах (Максим Рильський, I, 1960, 177); Його голос далеко чути серед тихого степу (Юрій Яновський, I, 1954, 73).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
