Відмінності між версіями «Шикувати»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| (не показані 4 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
ШИКУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. * Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм «Чумака»... І радість лоскотно бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Володимир Сосюра, I, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); | ШИКУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. * Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм «Чумака»... І радість лоскотно бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Володимир Сосюра, I, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); | ||
// Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9). | // Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9). | ||
| + | |||
| + | Тлумачення із "Словника української мови"* | ||
| + | ШИКУВАТИ1, ую, уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Головко, А. Гармаш, 1971, 477); - Навіщо це мені? - скаже бувало Віра.- Курсистці не личить шикувати, наче дамі з "бомонду" (Бурл., Напередодні, 1956, 115); І шов Максим вулицями міста величаво- шикуючи празниковою одежею, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511). | ||
| + | ШИКУВАТИ2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. *Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм "Чумака"... І радість лоскотна бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Сос., І, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., 1,1951, 279); //Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Гур., Друзі.., 1959, 9). | ||
| + | |||
| + | шикувати - дієслово, недоконаний вид | ||
| + | ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа шикую шикуємо | ||
| + | 2 особа шикуєш шикуєте | ||
| + | 3 особа шикує шикують | ||
| + | МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа шикуватиму шикуватимемо | ||
| + | 2 особа шикуватимеш шикуватимете | ||
| + | 3 особа шикуватиме шикуватимуть | ||
| + | МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | Чоловічий рід шикував шикували | ||
| + | Жіночий рід шикувала | ||
| + | Середній рід шикувало | ||
| + | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| + | ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | 1 особа шикуймо | ||
| + | 2 особа шикуй шикуйте | ||
| + | ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| + | Теперішній час шикуючи | ||
| + | Минулий час шикувавши | ||
| + | |||
| + | СИНОНІМИ | ||
| + | шикувати | ||
| + | I | ||
| + | (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), фасонити, форсити, франтити, модничати | ||
| + | II | ||
| + | (ставити в лаву, шерегу тощо), вишиковувати, вишикувати, ладнати, лаштувати, шерегувати | ||
| + | |||
| + | шикування | ||
| + | I -я, с., розм. | ||
| + | Дія за знач. шикувати 1). | ||
| + | |||
| + | II -я, с. | ||
| + | Дія за знач. шикувати II і шикуватися. | ||
| + | |||
| + | перешиковувати | ||
| + | -ую, -уєш, недок., перешикува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех. | ||
| + | 1) Шикувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. | ||
| + | 2) перен. Суттєво змінювати що-небудь. | ||
| + | |||
| + | Шикує осінь на широку но́гу. Сріблясто сипле ґудзики малі, благословля пернатих у дорогу і осипає листям по ріллі. | ||
| + | |||
| + | Вірші зі збірки Василя Стуса "Круговерть": "Гомони! Гомони!", "Ранній березень", "Тане гомін, мов туман ранковий", "Доброго ранку", "На розквітлому лузі", "Мотиви травня", "О, слова не зрони! Немов закляття, слово", "Ти прийшла ясновида", "Вхопився обома руками", "Мандри", "Квітне вечора трояндне пригасання", "Вереснева земля", "Радості збережені дороги знову", "Минулі мрії видяться майбутнім", "Життя симфонія, "Симфонія весни", "Була ти мрійною... Далеке й призабуте", "Була ти мрійною... Далеке й призабуте", "Оптимістичне", "Дерева, вітром підбиті", "Берези — навтьоки!", "Щоб я не знеміг од щастя", "Весняне", "Я чую — враз зірвусь. Риданням поночі", "На дальнім березі — високі тіні", "Додому", "Ми не перші, і не останні", "Світанок у лісі", "Захмелів землею дуб", "Нашорошений пролісок", "Їй-богу, так, напевно, має бути", "Ловить кожне вікно по сонечку", "Тобою я ввесь проранений", "В понеділок зустрівся з дівчиною", "Накрапив нам дорогу пізній глід", "Ти мене не жури", "Ессе homo", "Слово", "Генерали завше дуже добрі", "Коли на землю спадає тиша". | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шеренга.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гроші.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Шик.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| Рядок 26: | Рядок 77: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] |
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
| + | http://sum.in.ua/s/shykuvaty | ||
| + | |||
| + | https://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка | ||
Поточна версія на 13:28, 17 листопада 2019
Шикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ШИКУВАТИ 1, ую, уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 477); — Навіщо це мені? — скаже бувало Віра. — Курсистці не личить шикувати, наче дамі з «бомонду» (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 115); Ішов Максим вулицями міста величаво — шикуючи празниковою одежею, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 511). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 451.Коментарі (0) ШИКУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. * Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм «Чумака»... І радість лоскотно бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Володимир Сосюра, I, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Леся Українка, I, 1951, 279); // Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 9).
Тлумачення із "Словника української мови"* ШИКУВАТИ1, ую, уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Головко, А. Гармаш, 1971, 477); - Навіщо це мені? - скаже бувало Віра.- Курсистці не личить шикувати, наче дамі з "бомонду" (Бурл., Напередодні, 1956, 115); І шов Максим вулицями міста величаво- шикуючи празниковою одежею, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511). ШИКУВАТИ2, ую, уєш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. *Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди... Біля вагонів ми співаєм "Чумака"... І радість лоскотна бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака (Сос., І, 1957, 260); Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., 1,1951, 279); //Утворювати шеренгу, колону і т. ін. У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Бойко, Ростіть.., 1959, 49); Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Гур., Друзі.., 1959, 9).
шикувати - дієслово, недоконаний вид ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа шикую шикуємо 2 особа шикуєш шикуєте 3 особа шикує шикують МАЙБУТНІЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа шикуватиму шикуватимемо 2 особа шикуватимеш шикуватимете 3 особа шикуватиме шикуватимуть МИНУЛИЙ ЧАС ОДНИНА МНОЖИНА Чоловічий рід шикував шикували Жіночий рід шикувала Середній рід шикувало НАКАЗОВИЙ СПОСІБ ОДНИНА МНОЖИНА 1 особа шикуймо 2 особа шикуй шикуйте ДІЄПРИСЛІВНИК Теперішній час шикуючи Минулий час шикувавши
СИНОНІМИ шикувати I (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), фасонити, форсити, франтити, модничати II (ставити в лаву, шерегу тощо), вишиковувати, вишикувати, ладнати, лаштувати, шерегувати
шикування I -я, с., розм. Дія за знач. шикувати 1).
II -я, с. Дія за знач. шикувати II і шикуватися.
перешиковувати -ую, -уєш, недок., перешикува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех. 1) Шикувати ще раз, повторно або заново, по-іншому. 2) перен. Суттєво змінювати що-небудь.
Шикує осінь на широку но́гу. Сріблясто сипле ґудзики малі, благословля пернатих у дорогу і осипає листям по ріллі.
Вірші зі збірки Василя Стуса "Круговерть": "Гомони! Гомони!", "Ранній березень", "Тане гомін, мов туман ранковий", "Доброго ранку", "На розквітлому лузі", "Мотиви травня", "О, слова не зрони! Немов закляття, слово", "Ти прийшла ясновида", "Вхопився обома руками", "Мандри", "Квітне вечора трояндне пригасання", "Вереснева земля", "Радості збережені дороги знову", "Минулі мрії видяться майбутнім", "Життя симфонія, "Симфонія весни", "Була ти мрійною... Далеке й призабуте", "Була ти мрійною... Далеке й призабуте", "Оптимістичне", "Дерева, вітром підбиті", "Берези — навтьоки!", "Щоб я не знеміг од щастя", "Весняне", "Я чую — враз зірвусь. Риданням поночі", "На дальнім березі — високі тіні", "Додому", "Ми не перші, і не останні", "Світанок у лісі", "Захмелів землею дуб", "Нашорошений пролісок", "Їй-богу, так, напевно, має бути", "Ловить кожне вікно по сонечку", "Тобою я ввесь проранений", "В понеділок зустрівся з дівчиною", "Накрапив нам дорогу пізній глід", "Ти мене не жури", "Ессе homo", "Слово", "Генерали завше дуже добрі", "Коли на землю спадає тиша".
Ілюстрації
|
|
|
|
