Відмінності між версіями «Відгоріти»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 52: | Рядок 52: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Словник української мови | Словник української мови | ||
| + | |||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/vidghority | ||
| + | |||
| + | https://ukrainian_explanatory.academic.ru/22207/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8 | ||
| + | |||
| + | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 17:20, 13 листопада 2019
Відгоріти. См. Відгоряти.
Зміст
Сучасні словники
ВІДГОРЯ́ТИ, яє, недок., ВІДГОРІ́ТИ, рить, док. Згорівши, відпадати від чого-небудь. Уже на коневі і хвіст одгорів (Словник Грінченка); // Кінчати горіти. * Образно. За днем, що одгоряє, трохи жалко. Але вперед, чекає нас майбуть! (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 35).
Відгоріти - дієслово, доконаний вид.
Вілгоряти (-я́є, відгора́ти, -а́є, недок., відгорі́ти, -ри́ть, док.)
Інфінітив - відгорі́ти
Однина Множина
Наказовий спосіб
1 особа —
2 особа — —
Майбутній час
1 особа — —
2 особа — —
3 особа відгори́ть відгоря́ть
Минулий час
чол. р. відгорі́в відгорі́ли
жін. р. відгорі́ла
сер. р. відгорі́ло
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=QYR2T5B1wYg
Див. також
Джерела та література
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
