Відмінності між версіями «Квилля»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 18 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Квилля́, -ля''''', с. ''1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
 
 
[[Категорія:Кв]]
 
[[Категорія:Кв]]
  
 +
 +
==Словник Бориса Грінченка==
 +
с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.
 +
 +
1)род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (Укр.. присл.., 1955, 70); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат — Почули сови (Шевч., II, 1963, 33); — Не чіпайте мене, я не хочу до вас, — з плачем виривалися слова (Стельмах, І, 1962, 344); *У порівн. Задзвеніли слова її по хаті, як плач… (Вовчок, І, 1955, 266); // перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Як той вітру плач в каміні Поривав мене! (Л. Укр., IV, 1954, 181); Свіжий, кріпкий вітрець.. доносив до слуху .. тужливий плач трембіти (Фр., III, 1950, 16).
 +
 +
2)род. пла́ча. Старовинна обрядова жалібна пісня на похороні, поминках або весіллі. До похоронних пісень примикали різного роду плачі й голосіння.. (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 506); // Пісня на зразок старовинних обрядових жалібних пісень, що виражає скорботу, сум, тугу за померлим. Смерть Леніна викликала невимовну тугу по всій землі нашій радянській.. Як же могли не озватися плачами на неї наші співці народні? (Тич., III, 1957, 139).
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
У сучасній мові це слово не вживається.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
Рядок 10: Рядок 17:
  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Плач1.jpg|міні]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Плач1.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Plach.jpg|міні]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kk.jpg|міні]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Fff.jpg|міні]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Dd.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
Рядок 20: Рядок 27:
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22609-kvyllja.html Словник Бориса Грінченка]
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]

Поточна версія на 13:52, 16 листопада 2019


Словник Бориса Грінченка

с. 1) Стонъ, стенаніе, плачъ (о людяхъ). 2) Вой вѣтра.

1)род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (Укр.. присл.., 1955, 70); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат — Почули сови (Шевч., II, 1963, 33); — Не чіпайте мене, я не хочу до вас, — з плачем виривалися слова (Стельмах, І, 1962, 344); *У порівн. Задзвеніли слова її по хаті, як плач… (Вовчок, І, 1955, 266); // перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Як той вітру плач в каміні Поривав мене! (Л. Укр., IV, 1954, 181); Свіжий, кріпкий вітрець.. доносив до слуху .. тужливий плач трембіти (Фр., III, 1950, 16).

2)род. пла́ча. Старовинна обрядова жалібна пісня на похороні, поминках або весіллі. До похоронних пісень примикали різного роду плачі й голосіння.. (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 506); // Пісня на зразок старовинних обрядових жалібних пісень, що виражає скорботу, сум, тугу за померлим. Смерть Леніна викликала невимовну тугу по всій землі нашій радянській.. Як же могли не озватися плачами на неї наші співці народні? (Тич., III, 1957, 139).

Сучасні словники

У сучасній мові це слово не вживається.

Ілюстрації

Плач1.jpg
Kk.jpg
Fff.jpg
Dd.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник Бориса Грінченка

Зовнішні посилання