Відмінності між версіями «Учительчин»
| (не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
УЧИ́ТЕЛЬЧИН (ВЧИ́ТЕЛЬЧИН), а, е. Прикм. до учителька; належний учительці. Взяли [хлопці] вчительчині речі — чемодан і кілька пакунків (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 77). | УЧИ́ТЕЛЬЧИН (ВЧИ́ТЕЛЬЧИН), а, е. Прикм. до учителька; належний учительці. Взяли [хлопці] вчительчині речі — чемодан і кілька пакунків (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 77). | ||
| + | * Усе пройшло, забулось, як сон посеред ночі, | ||
| + | * По-іншому все буде, бо вже змінився світ, | ||
| + | * Та й досі мені світять '''учительчині''' очі, | ||
| + | * І школа, що дала нам в майбутнє заповіт… | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Ліда Здоріченко, яка сиділа найближче до комірчини, приклади і сама не осилила, але папугу Кукушу не видала, а тільки похнюпилася, вислуховуючи '''учительчині''' докори. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Мушу розповісти один епізод. У класі хлопці вилляли на журнал чорнило. Ніхто не признавався. Тому до вчительської взяли Любка, бо він «'''учительчин'''». | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Гаррі з усієї сили намагався не слухати її. Він ще ніколи так не хвилювався. Ніколи, навіть тоді, коли ніс зі школи додому письмову скаргу на те, що він якось примудрився перефарбувати в синій колір '''учительчину''' перуку. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Варваро Петрівно, а '''учительчин''' Толька до моєї мамки моргав! | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Мені стало страшно — такі великі були і стіл, і голова, що звівся на весь зріст, щоб краще мене розгледіти. — А чий ти такий, метелику? — '''Учительчин. | ||
| + | ''' | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 20: | Рядок 40: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Поточна версія на 18:37, 12 листопада 2019
Учительчин, -на, -не. Принадлежащій учительницѣ. Шейк.
Зміст
Сучасні словники
УЧИ́ТЕЛЬЧИН (ВЧИ́ТЕЛЬЧИН), а, е. Прикм. до учителька; належний учительці. Взяли [хлопці] вчительчині речі — чемодан і кілька пакунків (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 77).
- Усе пройшло, забулось, як сон посеред ночі,
- По-іншому все буде, бо вже змінився світ,
- Та й досі мені світять учительчині очі,
- І школа, що дала нам в майбутнє заповіт…
Ліда Здоріченко, яка сиділа найближче до комірчини, приклади і сама не осилила, але папугу Кукушу не видала, а тільки похнюпилася, вислуховуючи учительчині докори.
Мушу розповісти один епізод. У класі хлопці вилляли на журнал чорнило. Ніхто не признавався. Тому до вчительської взяли Любка, бо він «учительчин».
Гаррі з усієї сили намагався не слухати її. Він ще ніколи так не хвилювався. Ніколи, навіть тоді, коли ніс зі школи додому письмову скаргу на те, що він якось примудрився перефарбувати в синій колір учительчину перуку.
Варваро Петрівно, а учительчин Толька до моєї мамки моргав!
Мені стало страшно — такі великі були і стіл, і голова, що звівся на весь зріст, щоб краще мене розгледіти. — А чий ти такий, метелику? — Учительчин.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B8%D0%BD
